Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


НА ТАНГІРІ МОЖНА ПОДАТИ СЕРЕД СТАТТІ


Епіграфом до книжки стали слова Олекси Сім’янцева, автора спогаду про проф. Олександра Коваленка. “Тільки тоді може постати народ, може стати великим, сильним, – стверджував поручник Олекса Сім’янцев, – коли його сини зможуть спромогтися на найбільшу офіру – принести й віддати за нього своє життя”.
Ніби до нас звернені слова ветерана Армії УНР…

 

Орестові Абрагамовичу – 70 років!
13 листопада професорові Оресту Абрагамовичу, онукові скульптора Михайла Гаврилка виповнилося 70 років

З Орестом Абрагамовичем мене поріднила любов до Михайла Гаврилка. Любов і дієва співпраця у поверненні в наше духовне життя цього велета – геніального скульптора, “князя Українських січових стрільців”, полтавського отамана.
2009 року в “Незборимій нації” я анонсував, що пишу книжку про Гаврилка. Це повідомлення помістив в Інтернеті Микола Владзімірський. І озвався його онук… Ми швидко порозумілися, адже мали спільне зацікавлення.
Пан Орест не спостерігав, не чекав, не повчав, а взявся найактивніше допомагати. Завдяки йому книжка “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” збагатися десятками світлин з його архіву та спогадами рідних великого українського митця.
Завдяки панові Орестові книжка вийшла в чудовій поліграфічній якості накладом 3000 примірників. У передмові Орест Абрагамович написав: “Ця книга готувалася в час тотальної кризи в головах та душах населення України. Враження, що для більшості українців стан рабства – єдине бажання і вінець мрій. Де ж горді, сильні, вільні нащадки славних предків?! Ким стали нащадки козацької вольниці? Хочу зазначити, що для мене у справі видання книги про мого діда, Михайла Гаврилка, домінують не сімейні інтереси, хоча і це важливо, а державницькі. Дуже хочу, щоб ця книжка, а згодом і фільм, власне особа Михайла Гаврилка допомогли формуванню національної свідомості та відродженню бойового духу українців. І Боже нам у цьому допоможи!”
Наклад швидко розійшовся. Пан Орест запропонував мені готувати друге, розширене, видання. І воно побачило світ (1500 пр.). Вдалося створити й фільм. Назвали його “Стеком і шаблею”. Дві серії. 55 хвилин життя митця-вояка (режисер і оператор Володимир Бондаренко).
Прем’єра фільму і презентація книжки відбулася 5 лютого 2013 р. у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Це був мій творчий вечір з нагоди висунення книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” на Шевченківську премію. Вів вечір письменник Василь Шкляр. Понад тисячу осіб взяло участь у святі, яке одна з його учасниць – Люба Хомчак з Миколаєва на Львівщині – назвала ”незабутнім”. Зі сцени про книжку говорили лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, поет Ігор Калинець та заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець Роман Яців. У концертній програмі вечора виступив хор Львівської опери. Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Богдан Козак геніально продекламував “Чигрине, Чигрине” Тараса Шевченка, а народний артист України Святослав Максимчук пречудово прочитав “Роковини” Івана Франка. Співачки тріо “Коралі” прекрасно виконали полтавську пісню “Ой не куй, зозуля”. Кобзар Тарас Силенко могутньо проспівав пісню “Посіяли гайдамаки” та “Пісню про отамана Зеленого”…
Участь у презентації взяти і реконструктори Львівського товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”. На сцені опери та у його фойє ходили живі січові стрільці! Здавалося, весь львівський мистецький бомонд зібрався того вечора в опері вшанувати полтавця Михайла Гаврилка. У величезній Львівській опері був аншлаг.
І цю феєрію організував Орест Абрагамович.
Так він вшанував свого діда. І допоміг нам осягнути велич нашого народу.

Видав Орест Абрагамович і мою наступну книжку – “Шевченкіана Михайла Гаврилка” (500 пр.). Вніс значний даток на виготовлення бронзового пам’ятника Михайла Гаврилка, який тепер височить у центрі Болехова, який Гаврилко визволяв у лавах УСС.
Виходить, що ми таки славних дідів славні онуки!
Значить, “Ще не вмерла України ні слава, ні воля!”
Під час нашої співдії ми не раз зустрічалися. Я з радістю переконався, що серед українців є надійні товариші-партнери, люди слова і честі, чуйні, принципові, шляхетні й дієві одиниці. Радість спілкування з Орестом Абрагамовичем назавжди залишиться в моєму серці.
Онук видатного скульптора Михайла Гаврилка досягнув найвищих висоті у своєму фахові. Він – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений лікар України.
2011 року Орест Абрагамович став членом Історичного клубу “Холодний Яр”.
Орест Абрагамович – гідний нащадок свого великого діда – воїна і митця Михайла Гаврилка. Переконаний, що Михайло Гаврилко пишався би своїм онуком.
Ви, дорогий пане Оресте, хотіли, щоб книжка і фільм, “власне особа Михайла Гаврилка”, допомогли формуванню національної свідомості та відродженню бойового духу українців. Так і сталося! Його світло осяяло нас, допомогло відчути власну силу, ствердило нас як велику націю з великою історією, яку ми вертаємо, провіщаючи смерть ворогам і нашу історичну перемогу.
13 листопада Орест Абрагамович святкуватиме своє 70-ліття. Дорогий пане Оресте, довгих Вам літ, наповнених творчими удачами, рятуванням людських життів, та особистого щастя! А Михайлові Гаврилку тричі: слава, слава, слава!

Від імені Історичного клубу “Холодний Яр”
та редакції газети “Незборима нація” Роман КОВАЛЬ

На світлинах – Орест Абрагамович і Роман Коваль на відкритті пам’ятника Михайлові Гаврилку.  Місто Болехів, вересень 2014 р.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ