 19 вересня 2017 р. у с. Синявці, на батьківщині старшин Армії УНР Василя Шкляра та Павла Дубрівного, на будівлі школи встановлено меморіальну дошку на пам’ять про Василя Шкляра, “голови СБУ Української Народної Республіки” (вислів Олександра Ясенчука).
2005 року в книжці “Багряні жнива Української революції” я вперше оприлюднив біографію Василя Шкляра. Мріяв, що колись про це прочитають у Синявці. Але спочатку прочитав це Олександр Ясенчук з Чернігова. Він і став промотором встановлення меморіальної дошки.
Коротка довідка:
ШКЛЯР Василь Прокопович (25.02.1887, м-ко Синявка, тепер Менського р-ну Чернігівської обл. – 5.03.1950, м. Комарно Львівської обл.). Член Центральної Ради, начальник політичного департаменту МВС уряду УНР, інженер-економіст, директор повітового союзу кооперативів; звання – підполковник Армії УНР. Закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах.
Як з’ясував Віктор Моренець, Василь Шкляр – ініціатор створення концентраційних таборів для ворогів нашого народу, зокрема, для полонених з російських армій.
Дошку було встановлено з ініціативи Олександра Ясенчука, члена проводу Фундації “Вільні люди”, та за фінансової підтримки підприємця Ярослава Заїки і Фундації “Вільні люди”. Складаємо подяку й уродженцям Синявки – членові НСПУ Ганні Ткаченко, Миколі Бережному, старості Синявської об’єднаної територіальної громади Ганні Філь, директорові Синявської школи Леоніду П’ясковському, а також краєзнавцям Дмитрові Розенку та Вікторові Моренцю, депутатові Менської міськради Наталії Чичкан і волонтерові Віталію Курачу.
Участь у вшануванні взяли дочки Василя Шкляра Леонтина і Лідія, онуки Ярослав і Тарас, які приїхали зі Львова, члени Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль, Тарас Силенко, Ігор Гаврищишин з Києва, діти і вчителі школи, збудованої 1897 року, коли Василеві Шкляру було 10 років…
Олександр Ясенчук має намір до Покрови поставити меморіальну дошку Павлові Дубрівному, також випускникові подєбрадської академії. Ось коротка довідка про ще одного синявського козака, героя т. 1 енциклопедії Визвольного руху “Подєбрадський полк” Армії УНР”:
ДУБРІВНИЙ Павло Омелянович (14.01.1894, м-ко Синявка – 10.07.1975, м. Віппани, США). Начальник культурно-освітнього відділу 1-ї Сірої дивізії Армії УНР, редактор газет “Воля” (м. Конотоп, 1918) і “Вістки сірих” (Луцьк, 1919), редактор журналу “Сільський господар” (1929 – 1932), агрономом пов. Калуш (1929 – 1932) і пов. Яворів, окружний агроном Калуського, Галицького і Долинського пов. (1941 – 1944), член-кореспондент НТШ (1970) та УВАН, доцент і професор УТГІ (Нью-Йорк, 1974), голова Товариства українських інженерів у Філадельфії; звання – сотник Армії УНР.
Один з організаторів 1-ї Сірої дивізії. Учасник Першого зимового походу. Лицар ордена Залізного хреста (1920). Співорганізатор Подєбрадської парафії УАПЦ.
Друзі, долучайтеся до добрих справ! Шануватимемо своїх героїв, відбудемося як нація! Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр” 
|
