Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Болючі втрати


Чорний день батальйону “Айдар”

5 вересня 2014 р. – чорний день батальйону “Айдар”. У той день розпочалося “криваве перемир’я”, терористи озвіріли. Айдарівці утримували позиції ціною величезних втрат. Своє життя на олтар свободи нашого народу поклав тоді й доброволець Володимир Сльота. Йому було 47. Він брав участь у найзапекліших боях. Незламний, мужній, справжній патріот України... Загинув у бою поблизу Веселої Гори.
Лише через два тижні понівечені та обгорілі тіла українських героїв передали айдарівцям. Опізнати їх було неможливо. Володю разом з побратимами-айдарівцями та бійцями 80-ї бригади, які загинули в тому бою, поховали на Старобільському кладовищі невідомих бійців. Лише через півтора роки вдалося його ідентифікувати та встановити могилу, в якій він був похований.
18 квітня 2016 р. в Старобільську провели ексгумацію тіла.
Перепоховали козака Володимира 19 квітня в с. Кожухівці Теплицького району.
Вічна пам’ять герою! Слава Україні!

Світлана БЕВЗ

Віталій Іванович Маслянка
(23.02.1972, с. Нижнє Піщане Сумської обл. – 31.07.2016, Донецьк)

У новинах сказали, що в зоні АТО загинув один боєць. І все!
Серце крається від болю. Це ж не просто боєць!
Це герой з героїв – Віталій Маслянка.
Навесні 2014-го він добровольцем пішов на війну. Воював у складі 15-го Окремого мотопіхотного батальйону “Суми”. Поруч з ним із перших днів у зоні АТО воював і його молодший брат. У квітні 2015 р. Віталій демобілізувався та вже в липні пішов служити за контрактом до 128-ї гірсько-піхотної бригади.
Загинув 31 липня поблизу Донецького аеропорту під час розвідки.
Важко знайти слова підтримки для батьків і брата, дивитися в їхні заплакані очі, співчувати, здається, що зробила би все, щоб допомогти в цю страшну годину.
Не змириться серце з цією втратою, душа ще вірить у неможливе, а розум не хоче розуміти, що це правда. Але Віталія вже провели в останній путь…
Поховали героя 3 серпня 2016 р. у Сумах на Алеї героїв поруч із ще 35 бійцями, які загинули в зоні АТО.
Йому було 44 роки.
Вічна слава полеглим за Україну!

Оксана ЗАПСЕНКО

Дмитро Сергійович Демуренко
(18.07.1994, с. Старомлинівка Великоновоселківського р-ну Донецької обл. – 6.08.2016, біля сел. Кримське Новоайдарського р-ну Луганської обл.)

Цей хлопчина встиг повоювати. Він пройшов пекло “Іловайського казана”. Був у полоні. Лікувався у шпиталі. Й знову пішов на війну. Йому було лише 22.
Дмитро Демуренко-“Мультік” почав війну кулеметником 1-го батальйону 93-ї ОМБр. Наприкінці серпня 2014 р. потрапив у полон під час виходу Іловайська. Був звільнений у рамках обміну полоненими між українською владою і бойовиками 21 вересня 2014 року.
Дмитро – душа компанії, веселий і добрий. Щойно повернувся з відпустки. Його посада – навідник-оператор 9-ї роти 93-ї Окремої механізованої бригади. Дослужився до молодшого сержанта, заступника командира бойової машини.
6 серпня 2016 р. підірвався на міні МОН-90. З ним загинуло і двоє товаришів з 9-ї роти – Євген Садівничий і Тарас Кириченко.
Поховали героя 9 серпня в с. Великій Новосілці Донецької області.
Залишив у скорботі батьків, чотирьох молодших братів і кохану.
Коли був у відпустці, поїхав до Харкова й поступив на заочну форму навчання факультету післядипломної освіти Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба.
Дмитро мріяв про небо.
І небо забрало його.

Ян ОСОКА



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ