“На жаль, нема у нас свого Болбочана”, – не раз я чув ці гіркі слова від своїх товаришів.
Чи справді це так?
У вересні 2015 р. я з іншими пораненими проходив курс реабілітації у Польщі. У групі були солдати, капітан і підполковники. Те, що офіцери вели вперед свої підрозділи, билися як леви і дістали важкі поранення, стало для мене несподіванкою. Перебуваючи після поранення у шпиталях, я зустрічав лише поранених солдатів, сержантів, інколи “старлєєв”. І в мене склалося враження, що солдат кидають у бій, а полковники відсиджувалися в штабах. І раптом – бойові офіцери з пораненнями. Один з них – заступник командира 95-ї Окремої аеромобільної бригади ЗСУ підполковник Володимир Лагута. З початку АТО перебував із бригадою. Організовував конвої, командував групою швидкого реагування, в складі якої рятував і виводив із ворожої території пілотів збитих літаків, витягував підбиту техніку. Брав участь у плануванні й проведенні операцій зі звільнення Слов’янська, Лисичанська, Сєвєродонецька, інших українських міст і сіл.
Під час проведення легендарного рейду 95-ї бригади Володимир Лагута сміливо вів у бій своїх хлопців. У боях за Савур-Могилу дістав важкі поранення від російського “Граду”. Був прошитий осколками з голови до ніг, втратив половину крові. Його довго не могли евакуювати. Подумки вже прощався із життям. Жалкував, що не побачить дитину, адже його жінка була вагітна другою дитиною. Але силою духу і волі вижив, став на ноги, відновився й... повернувся в АТО.
Маю величезну повагу до цієї людини. Дуже хотів би служити під його командуванням.
Володимир народився в м. Курську. Мати – росіянка. Коли місцеві на Донбасі запитували “пачіму ви к нам прішлі?”, підполковник Лагута відповідав: “Я ще нікуди не уходив”.
Запам’яталася і така його фраза: “Росіяни дурні, що лають Обаму. Вони молитися на нього мають, що він не дає нам зброю. Якщо українці отримають зброю, то нас уже нічого не зупинить”.
Я хочу, щоб українці знали своїх героїв. Героїв не розрекламованих, справжніх.
Житомирські десантники – елітна частина нашого війська. В цій бригаді в час пекельних боїв 2014 року гинули взводні, ротні командири, комбати. Заступники комбригів діставали важкі поранення. Командири вели у бій своїх козаків власним прикладом.
Підполковник Лагута представлений до нагородження орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня. Пишаюся знайомством і дружніми стосунками з такою людиною.
Ми маємо своїх Болбочанів. Прийде і їхній час!
Євген ГОРОДНИЧУК
м. Лозова Харківської обл. |
