<p align="justify">Я давно не маю жодних ілюзій ні щодо Росії, ні щодо росіян. Може, тому, що читала правильні книжки…<br> Англійський посол у Московії Джильс Флетчер ще в 1588 році зауважив: “Москвини охоче брешуть, бо здібність до цього у кожного з них у крові, про сумління ж вони не мають жодного уявлення”.<br> А посол короля Леопольда І Мейерберт 1654 року висловився так: “Брехати москвини вміють із неймовірною безсоромністю та нахабством: анітрохи не почервоніють, коли зловите їх на брехні. Московські міністри вживають усіх можливих і неможливих способів, щоб обдурити, представити брехню за ніби дійсний факт, бажаючи тим самим приховати свої наміри на переговорах із чужинцями”.<br> Подібної думки був і француз Астольф де Кюстін. У 1839 р. він написав про Росію книжку. Ось цитата з неї: “Все життя у всіх його проявах у цій країні є суцільною змовою проти правди. Москвини вважають зрадником кожного, хто не є брехуном, уважають державною зрадою заперечення брехні. Історія країни є власністю царя, і він змінює її, як хоче; він щодня роздає своєму народові історичні “правди”, оброблені відповідно до вимог того дня”. <br> Путінська брехня, як бачимо, є звичайною російською брехнею…<br> Секретаря австрійського посольства в Москві Йоганна Корба вразила російська жорстокість. “Московські солдати мають звичку жорстоко і з власної волі бити ув’язнених, знущатися з них і всілякими способами катувати… – писав він 1688 року. – Навіть у турків нема такого гидкого і добровільного самоприниження перед вищими і такої жорстокості перед безборонними”.<br> Як не згадати тут люте поводження росіян з нашими вояками на Донбасі: вони кастрували полонених, відрізали їм руки, на яких було витатуювано Володимирові тризуби – символ Русі. Це яскраве свідчення, що москалі, попри їхні брехні про “колиску трьох народів”, не мають духовного зв’язку з Руссю!<br> Москва свою перспективу бачила й бачить у розколі Європі. “Московщина, використовуючи європейські ідеї свободи, поширює замішання в Європі, – свідчив французький історик Жуль Мішле. – Вона напала на Польщу, ніби обороняючи селян від гноблення їх польською шляхтою. Напала на Туреччину, ніби обороняючи політичну і релігійну свободу балканських слов’ян. Своєю пропагандою Московщина руйнує духовні й моральні основи в кожного народу, що став її жертвою”.<br> І в 2014 році Росія напала на Україну, “захищаючи” російськомовних від неіснуючого “бандерівського свавілля”.<br> “Духовні” цінності росіян маркіз де Кюстін визначив так: “Москвини плазують біля ніг тирана і зі сльозами благають його, щоб він зберіг те, що зненавидів би кожний народ. Зі сльозами і любов’ю заприсягаються коритися його тиранії. Заприсягаються всі – вельможі й жебраки, великі й малі, всі стани – вся нація. Благають, бо передчувають, що безладдя, яке постане в них без тирана, зруйнує їхню імперію рабів. Направду, цей нарід любить рабство більше, ніж інші народи люблять свободу”.<br> А підсумує нехай українець із Кубані, учасник Визвольної боротьби в лавах Армії УНР Павло Штепа. “Яким же бездонним ідіотизмом є на тлі цього бараняча віра українських демократів, – писав він, – мовляв, московський народ є невинний, мовляв, він також страждав під тиранією царів і большевиків!”<br> І на мою думку, – винний!</p> <p align="justify"><strong>Ірина МАГРИЦЬКА</strong>, кандидат філологічних наук<br> Луганщина – Прикарпаття</p> | 
