Газета Незборима нація

Тарас ЗЕНЬ

10 січня 2016 р. у Торонто на 93-му році життя помер вояк дивізії “Галичина”, редактор журналу “Вісті комбатанта” Роман Колісник. Для мене він був одним із найкращих людей, яких я будь-коли знав. Завжди привітний, доброзичливий, постійно в доброму гуморі, повсякчас готовий допомогти. Джентльмен, завжди підтягнутий і пунктуальний – взірець українського патріота. Коли я з ним спілкувався, то ніколи не відчував бар’єру віку, настільки він був цікавою і легкою до розмови людиною. Пан Роман був також до останнього активним в Українській громаді, він написав багато книжок. Був меценатом. Усе що він робив, було на славу Україні.

Вічна йому пам’ять!

Роман ВЕЧІРКО

13 січня 2016 р. у Львові на 92-му році життя померла Віра Крокіс-“Реня”, зв’язкова УПА, лицар Срібного хреста заслуги.

Віра Філяк народилася 1924 року в с. Дички, тепер Рогатинського району Івано-Франківської області. Наприкінці 1941 р. вступила до Юнацтва ОУН. 1943 року через загрозу арешту гестапівцями, які обшукали її робоче місце в Ревізійному союзі українських кооперативів, де вона нелегально друкувала повстанські листівки, перейшла у підпілля. Влітку пройшла таємний вишкіл організаторів сітки Українського Червоного Хреста у с. Підмихайлівці Рогатинського району, після чого створювала кущі УЧХ в околицях м. Галича та м. Бурштина, пізніше була надрайоновою УЧХ Рогатинщини.

20 травня 1947 р. у Львові Віру арештували. Перебувала під слідством у тюрмі на Лонцького. Щоб не видати таємної інформації, випила отруту. Після невдалої спроби отруєння вистрибнула з вікна. Отримала значні травми, проте її врятували і продовжили допити. Півтора місяці перебувала в тюремній лікарні, після чого її перевели до тюрми у м. Станіславів. 20 листопада 1947 р. “Реню” засудили за ст. 54-1 “А”, 54-11 (“зрада Батьківщини”, “участь у контрреволюційній організації”) Кримінального кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі.

У тюрмі Віра отримала звістку про нагородження її Срібним хрестом заслуги. Покарання відбувала у таборах Челябінської та Магаданської областей. 13 січня 1956 р. була звільнена. Жила на спецпоселенні в Магадані. У травні 1957 р. повернулася до рідного села. Згодом мешкала в Рогатині, працювала кравчинею. 1960 року вийшла заміж за Юрія Крокіса та переїхала до Львова. Шила одяг. У 1988 – 1997 рр. була секретаркою Спілки політв’язнів України, в 1996 – 2006 рр. – скарбником Ліги українських жінок. Брала активну участь у діяльності “Просвіти”, “Рідної школи” та Союзу українок. У 2012 р. нарешті отримала Срібний хрест заслуги УПА, яку від імені громади Львова їй передав міський голова Андрій Садовий.

Поховали героїню 16 січня на Янівському кладовищі у Львові.

Сайт м. Львова