18 червня 2015 р. міністр МВС Арсен Аваков неправомірно, ще до ухвалення рішення суду, оголосив “злочинцями”, які вбили О. Бузину, співтворців українського війська – бійця добровольчого батальйону “Київ-2” Андрія Медведька та вояка 54-го Окремого розвідувального батальйону ЗСУ Дениса Поліщука, які в той день перебували в зоні АТО. Хлопців затримали, не оформлюючи протоколів, у відділку їх побили, намагаючись залякати і вибити “зізнання”. Обшуки в їхніх домівках та квартирах їхніх друзів більше нагадували пограбування. Того ж дня Медведьку та Поліщуку присудили по 2 місяці тримання в ІТТ у якості запобіжного заходу. Під час судового процесу правозахисники виявили велику кількість фальсифікацій з боку слідства, що наводить на думку про фабрикування справи.
Головною підставою затримання хлопців став тест ДНК речей, які знайшли поряд з місцем злочину, та жувальної гумки, яку мама Медведька, використавши, ніби викинула на вул. Озерній, 27 (неіснуюча адреса!) ще в березні місяці, хоч Бузину позбавили життя в квітні. Виникає питання, на якій підставі “правоохоронні” органи здійснювали таємне спостереження на громадянкою України?! У справі зазначено, що генетичні матеріали хлопців і “змиви” з ручок автомобіля вбивць не збігаються.
Захист підозрюваних звернувся до незалежних експертів, які підтвердили, що тест ДНК сфальсифікований правоохоронними органами.
Експертизу ДНК працівники МВС не могли здійснити через відсутність необхідних реагентів на території України або експертиза – у разі використання контрабандних реагентів – була незаконною. Експертизу провів не судово-медичний експерт як того вимагає закон, а біологічний експерт, який спеціалізується на дослідах тварин. Свідки обвинувачення плуталися в показах опису вбивць та їхнього транспортного засобу. А ось свідок захисту, продавець кіоску, що якраз навпроти місця вбивства, стверджує, що двоє чоловіків на темно-синьому авто Ford Focus із європейськими номерами (він належав убивцям Бузини) в той день купували у неї каву. За її свідченнями, це не Медведько і не Поліщук. Свідок склала опис та фоторобот одного з можливих убивць, але суд не взяв до уваги ці, виняткової ваги, свідчення. Медведько та Поліщук мають алібі. Командир підрозділу та інструктор з топографії ДУК “Правий сектор” засвідчили в судовому засіданні, що Медведько в день убивства 16 квітня перебував на навчаннях у с. Великомихайлівці Дніпропетровської області, а Поліщук відбув на бойове завдання до м. Авдіївки Донецької області. Попри переконливі докази непричетності хлопців до вбивства, Апеляційний суд відмовився звільнити незаконно ув’язнених із-під варти.
Після завершення двомісячного терміну тримання під вартою Шевченківський суд м. Києва подовжив ув’язнення, направивши затриманих до СІЗО. Суд аргументував це тим, що Медведько та Поліщук можуть переховуватись у зоні АТО, а якщо нормальними словами, – то можуть продовжити війну з Росією і її найманцями, щоб захистити нашу Батьківщину.
Командир Окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” Олег Куцин виступив із заявою, в якій закликав звільнити Андрія Медведька і Дениса Поліщука. Командир виявив бажання забрати хлопців у свою частину, яка зараз перебуває на передовій у с. Пісках. Свободу політв’язням! На захист Андрія Медведька і Дениса Поліщука Насамперед хочу сказати, що судять учасників Визвольної боротьби українського народу…
Ще рік тому визначення “учасник Визвольної боротьби українського народу” було історичним, науковим, його можна було використовувати, маючи на увазі події минулого. Тепер поняття “учасник Визвольної боротьби” знову в ужитку, тепер ці хлопці серед нас. І ми, хто не на фронті, повинні особливо уважно ставитися до їхніх потреб, поглядів, їхніх прагнень.
Андрій Медведько і Денис Поліщук – учасники Визвольної боротьби, добровольці, люди, які ризикували своїм життям за свій народ на фронті. Кожна культурна нація трактує таких осіб ледь як не святих, творить їхній культ – культ захисників Вітчизни.
Чи має моральне право порушник Закону про мову, енергійний русифікатор Аваков звинувачували когось у порушенні іншого закону? Чи має право міністр перебирати на себе право суду і ще до оголошення його рішення публічно називати Медведька і Поліщука злочинцями?
Я не знаю обставин справи, не знаю, хто саме відправив Бузину в пекло, але я запитую: чому ворогів України можна вбивати лише на фронті?
На моє переконання, вбивці Бузини, хто б це не був, – це Шевченкові нащадки, месники за кривди нашого народу. Ми повинні все зробити, щоб вони вийшли на волю.
Свободу Андрієві Медведьку і Денисові Поліщуку! Роман КОВАЛЬ, письменник 
Андрій Медведькo 
Денис Поліщук |
