Заступник голови Севастопольської міської адміністрації В. Казарін, ініціатор
побудови пам’ятника російській цариці Катерині II в Севастополі, у пресі обґрунтував
свою позицію так: “...Одно из обвинений, которые высказываются в адрес Екатерины
II – то, что она ликвидировала Запорожскую Сечь – это исторический мираж. С
образованием больших новых губерний Российского государства Сечь потеряла ту
роль, которую выполняла – пограничного войскового образования, защищавшего тылы
отечества. Она оказалась глубоко в тылу новообразованных губерний, и никакую
“охранную” роль уже не могла выполнять. Переселением на черноморские земли запорожского
войска, когда они встали под Кавказом, была образована новая черноморская военная
линия, и запорожцам была возвращена функция военного сословия, которая имела
льготы не потому, что платит налоги и т. д., а потому, что защищает рубежи своего
отечества. В абсолютном большинстве запорожские казаки поддерживали это...”
Логіка Казаріна, як московського імперіаліста, абсолютно слушна – саме така
логіка була і в Катерини. Для цих діячів козаки були громадянами Російської
імперії, історична місія яких полягала у боротьбі з ворогами Росії та захисті
(і просуванні далі!) кордонів імперії. Українська ж позиція інша: запорозькі
козаки були синами українського народу, його захисниками, відтак вони мусили
лишатися в Україні для захисту своїх матерів та сестер, незважаючи на те, що
кордони Російської імперії розширилися аж по Кавказ.
Висвітленням своєї позиції Казарін скинув із себе останній одяг і став перед
наші очі голим-голісіньким російським імперцем. А імперці, як відомо, заперечують
існування української держави, відтак є її природними ворогами. Дивує в цій
ситуації, що ворог нашої держави обіймає високу посаду в її адміністративних
органах. Оце парадокс, а точніше черговий маразм Самостійної України!
А те, що Казарін є державним службовцем української держави, призначення якого
прямо залежить від Віктора Ющенка, підкреслює дволикість нашого президента.
Щодо протестів української громадськості. Це добре, щоб люди протестують проти
побудови в Україні пам’ятника “вражій дочці” Катерині. Але чому вже не чути
протестів громадськості проти пам’ятників Леніна та інших катів-комуністів?
Що, звиклися з ними? Так само може вийти і з пам’ятниками Катерини. Не здивуюся,
що за рік-два, проходячи повз, багато хто навіть не плюне в їхній бік. А все
тому, що запал у нашої нації солом’яний, швидко загоряється і так само швидко
згасає. І вороги про це знають.
Те, що в Україні досі стоять тисячі пам’ятників Леніну та будуються пам’ятники
ворогові українського народу Катерині, є ганьбою для українського народу. І
відповідальність за це насамперед лягає на плечі президента Віктора Ющенка.
Роман КОВАЛЬ |
