10 червня 2015 р. під час виконання бойового завдання поблизу Донецька підірвався на міні розвідник 5-го Окремого батальйону ДУК ПС Володимир Васянович-“Шуруп”. Двадцятилітній юнак втратив ліву ногу.
“Я вів групу, – згадує він. – Підірвався на нажимній міні. Спершу глянув на праву ногу – ціла, зразу думаю: “хух, нормально”! На ліву дивлюсь – лівої нема… Гранати висять, думаю спочатку чи гранату рвать на собі… Мені лише 20 років, а вже без ноги, знаєте”. Але більше, зізнається, тоді хвилювала безпека хлопців, які були поруч. Вони не залишили товариша, й були першими, кого він побачив, отямившись після операції у Дніпропетровську.
Володимир пішов на війну свідомо. За його плечима Майдан, штурм Карлівки, Авдіївки, Савур-Могили, Красногорівки, оборона Пісків. Близько 30 днів воював у Донецькому аеропорту. Там втратив побратимів. На його рахунку не один десяток успішно виконаних диверсійно-розвідувальних операцій.
Володимир не вважає себе героєм, більше того, його страшенно дратують дифірамби. Хлопець воює більше року. Воює професійно. Затято. Із нормальною дозою чорного гумору. Колись “Чорний” сказав, що “Шуруп” зі своїми друзями “КПД”, “Хмелем” і “Опером” утворили “круту, божевільну банду, з якою приємно перевертати гори”. Хлопець каже, що витеше собі з дерева кінцівку і продовжить воювати, як і раніше.
Жаліти його не потрібно. Йому потрібна наша допомога. Звичайна людська допомога. Медики оцінюють стан “Шурупа” як важкий, але загрози життю вже немає. Попереду – довготривале лікування, протезування та реабілітація за кордоном. Його сім’я на це фінансів не має. А Володимир заслуговує на повноцінне майбутнє.
Рахунок в банку відкрив “КПД”. Він увесь час поруч із другом, його номер телефону 068-018-60-02. Картка ПриватБанку 5168 7556 0123 7346, отримувач Володимир Олександрович Васянович.
Три місяці – стільки і ні днем більше – Володимир запланував на одужання. Бо на передовій його чекають побратими.
Щирий, сміливий, надійний – так характеризує Володю його найближчий друг, який узяв відпустку, щоб доглядати за товаришем.
Лікарі кажуть, віра в себе і підтримка друзів допомагають ранам гоїтися швидше. Однак цього замало для повного одужання. Проблема в тому, що державної підтримки на протезування не буде, бо, воюючи в лавах “Правого сектора”, на статус учасника АТО претендувати він не може, а бігати по судах, каже, не хоче. Тому сподівається на підтримку небайдужих людей.
Сподіваємося, що людей, які готові прийти на допомогу розвідникові Володимиру Васяновичу, виявиться чимало.
Україна є не забуває своїх героїв, правда ж? |
