 Те, що я не бачу сепаратизму серед місцевого люду, не означає, що його немає. Люди йдуть на контакт, розпитують про мій край, та ніхто не знає що ті люди зробили б, аби мені, пораненому, довелося просити у них прихистку. Може, переховували би та гоїли рани, а може б, сердешні бабусі та дідусі добили би мене лопатами. Я не знаю, що у голові московськомовної людини, я не маю жодної довіри до будь-кого з таких, навіть до бійців зі свого батальйону. Ми з московськомовними стаємо різними людьми – мислимо по-різному, перестаємо розуміти одне одного. Прірва нерозуміння глибшає. Комроти “Морє” відсутній. Керує комвзвода “Криниця” – міцний, невисокий, жвавий чоловік. Як був командиром взводу, говорив українською, а став комроти забалакав московською. Підходжу та кажу йому:
– Пане “Кринице”, українська мова не гідна командира роти?
Сміється, каже, що зауваження взяте до уваги. Далі говорив українською. Я вже більше місяця сиджу у Старому. Нічого не роблю, не думаю за що купити поїсти, як забезпечити собі дах над головою. Мені дають таке-сяке вбрання, добре годують, дають зарплату. Дармовщина змінює спосіб думання, змінює психологію. Я починаю розуміти міліціянтів, і тих козлів-“беркутівців”. Говорили про Авакова. Я висловив думку, що такі урядовці як Аваков завдають Україні незрівнянно більшої шкоди як московський цар Путін. Бо Путін стискає Україну ззовні й Україна змушена боронитися. Зростає етнічне самоусвідомлення українців та усвідомлення московськомовними громадянами України своєї окремішності від москалів. У той час як московськомовні високопосадовці загальмовують українізацію, розкорінюють москвофільство та знеохочення і байдужість серед українців до свого етносу, сприяють перетворенню неосвічених українців на безхребетних хохлів та опосередковано надають допомоги московським агресорам. Якби Україна твердо стала на шлях українізації, то і громадяни були би міцнішими та войовничішими.
Підійшли до львівських хлопців, що стояли на воротах. Кажу їм про Авакова. У відповідь:
– Яка разниця якою мовою говорити? Петро БИЛИНА, вояк АТО, член Історичного клубу “Холодний Яр”
Донбас 
|
