Звістка, що надійшла від письменника Ігоря Калинця, приголомшила: 9 квітня у Польщі під час медичного обстеження помер відомий графік Богдан Сорока, котрий належав до когорти українських шістдесятників.
Із митцем, який так раптово й передчасно відійшов у вічність, музей “Тюрма на Лонцького” був пов’язаний особливим чином, адже саме в цьому місці 1940 р. російський окупаційний режим утримував в ув’язненні його вагітну матір Катерину Зарицьку – зв’язкову Проводу ОУН, а згодом зв’язкову командира УПА Романа Шухевича. Вона народила сина Богдана в тюрмі “Бригідки” 2 вересня 1940 року. Перших 8 місяців життя він провів у неволі, аж поки звідти його домоглися забрати на догляд і виховання бабуся й дідусь, оскільки батьки Богдана Сороки понад тридцять років перебували в тюрмах і таборах ГУЛАГу.
У радянський час сім’я Богдана Сороки перебувала під пильним наглядом КҐБ, що порушив проти художника кримінальну справу і наклав табу на його виставкову діяльність. Це було покарання за співпрацю із подружжям Калинцями, братами Горинями, В’ячеславом Чорноволом та іншими. 
До сумнозвісної тюрми на Лонцького у Львові Богдан Сорока знову увійшов 1994 року у складі знімальної групи, яка готувала документальний фільм про його батька – легендарного Михайла Сороку. Тоді ж йому вдалося зробити фотофіксацію в’язничного приміщення й подвір’я. Нині ці світлини становлять чималу історичну цінність.
Музей, який постав у колишньому слідчому ізоляторі НКВД, гестапо і КҐБ, завжди відчував особливу підтримку Богдана Сороки, який не тільки передав для створення експозиції видання із власної книгозбірні, а надавав цінні методичні поради щодо збереження автентики в’язничних камер та коридорів, часто приводив сюди на екскурсії закордонних гостей, дискутував і спілкувався із науковцями музею.
Тому зовсім не було випадковістю, що презентацію своєї книжки спогадів, котра вийшла друком 2014 р., Богдан Сорока провів саме в Національному музеї “Тюрма на Лонцького”. Презентація вилилася у зворушливу зустріч представників українського культурного руху опору та небайдужу розмову про сьогодення, адже сторінки “Спогадів” Богдана Сороки охоплювали не тільки давні родинні перекази, а й описи подій Революції гідності...
Богдан Сорока всім своїм життям подавав приклад людської гідності, відповідальності, чесності й прямої відвертості. Це те, що залишиться нам як духовний спадок приязного й незабутнього Друга разом із його непроминальної вартості мистецькими творами.
Вічна йому пам’ять!
Друзі |
