Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Нелегко говорити про Бориса Списаренка


Нелегко говорити про Бориса Списаренка в минулому часі, адже ще недавно, здавалося, вітав його з 70-річним ювілеєм, який так тепло і задушевно ми відзначили у стінах гостинного "Українського дому". Колись тут був музей "дєдушкі Лєніна". У фойє стояв величезний пам'ятник "вождю всіх часів і народів". Спогади про ганебну епоху майже затерлися в пам'яті, бо відтоді зовсім нові, прекрасні враження часів української незалежності заполонили мене.
Одним з тих, хто перетворював музей Леніна на Український дім, наповнюючи його національним змістом, був Борис Списаренко. 1993 року він очолив "Кобзарську світлицю". Через неї проліг шлях багатьох кобзарів.
Борис Дмитрович відкрив Україні імена десятків молодих талантів. Як досвідчений кобзарознавець, був ведучим багатьох урочистих заходів, зокрема і мого першого творчого вечора – 10 лютого 1994 року. Завдяки його теплому доброзичливому тону та образній мові вечір перетворився на справжнє свято.
Борис Списаренко, як міг, популяризував кобзарське мистецтво. Скільки статей написав він про Стрітівську кобзарську школу, про студію при Національній капелі бандуристів України! Як щиро пропагував творчість студентів консерваторії, педагогічних інститутів і музичних училищ! А скільки у його "Світлиці" виступало бандуристів! Тут бриніли струни Андрія Бобиря і Анатолія Грицая, лунало вагоме слово народних артистів Василя Герасименка, Сергія Баштана, Миколи Гвоздя, їхніх учнів і послідовників.
Тут збирали в похід козацькі душі кобзарі Віктор Лісовол, Павло Супрун, Василь Литвин, Микола Литвин, Володимир Єсипок, Володимир Горбатюк, Володимир Кушпет, Микола Мошик, Анатолій Лихошвай, Тарас Компаніченко, Роман Гриньків, Тарас Лазуркевич, Олег Сазанський, переливалися золотом голоси бандуристок Галини Менкуш, Людмили Посікіри, Галини Топоровської, Тетяни Лободи, Раїси Лісничої та Наталії Кузіної, тріо "Вербени", митців діаспори – Віктора Мішалова, Лариси Ковальчук, Олеся Берегового, Миколи Дейчаківського та багатьох інших. З усіма Борис Дмитрович знаходив спільну мову.
Глибоко вдячні Борису Списаренку за допомогу бандуристи Руслан Шевченко, Роман та Віталій Морози, Тарас Силенко, Іван Ткаленко, Володимир Голубничий, Лариса Дедюх, Юрій Стратієнко, Сергій Захарець, Федір Дяденко, Іван Губ'як... Мабуть, важче назвати тих, хто не виступав у "Кобзарській світлиці". І все – завдяки теплій українській атмосфері, яку створював Борис Списаренко.
Мені доводилося виступати з ним у школах. Борис Дмитрович читав свої поезії, приперчені влучним сатиричним словом, задавав патріотичний тон зустрічі, який я намагався підтримати своїм музикуванням.
Скільки його пам'ятаю, він ніколи не відмовляв у допомозі – чи вести вечір, чи сказати слово, чи щось написати до газети чи журналу, знайомив із впливовими людьми, які могли допомогти організувати творчий вечір. Як старший товариш завжди давав цінні життєві поради, допомагав заробити копійку. Пригадую, одного разу мені навіть довелося виступати за його сприяння і в нічному клубі. Таким чином, Борис Дмитрович намагався розширювати коло прихильників української національної культури.
В "Українському домі" і "Світлиці" неодноразово проходили з'їзди кобзарів. Борис Дмитрович завжди був серед організаторів цих вагомих дійств, обирався до Ради Національної спілки кобзарів України, у 1990 – 1994 рр. був і першим заступником голови Спілки – Василя Литвина.
В особистому житті був аскетом. Коли йому було шістдесят п'ять, сказав: "За останні півтора десятка років, що минули, встиг зробити більше, ніж за попередні п'ятдесят".
До його поезії, як до джерела, припадали друзі-музиканти. Та й сам Борис Дмитрович творив не лише вірші, а й гарні мелодії. Деякі з них виконуються Національною заслуженою капелою бандуристів України, зокрема, пісня "Як рушали козаченьки" – бойова, похідна козацька пісня, створена у кращих кобзарських традиціях.
Вічна і світла пам'ять Вам, дорогий побратиме. Хай на луках Сварожих Бог Велес одягне на Ваші плечі золотистий лавровий вінок.

Ярослав ЧОРНОГУЗ, кобзар

Борис Списаренко
(5.04.1935, с. Голосієве, тепер у межах м. Києва – 12.01.2008, м. Київ)

Борис Списаренко народився у родині лісничого в Голосієві. Завдяки батькові пізнав красу української природи, яку й описав у своїх творах – і для дітей, і для дорослих.
Першою його книгою була поема-казка "Біла Вінча" (1973). Вийшла вона космічним як на тепер тиражем – 120 000 примірників, який і розійшовся з космічною швидкістю – за місяць. Потім були "Паросток" (1975), "Веслярик", "Хатка бджілки золотої" (1981), "Пісня нових Кайдаків" (1990), "Голуба підкова" (1999), "Крило з надривом" (2001), "Цвіт кам'яниці" (2002), "Сонети моїй Княгині Світлані" (2004), "Я є джура" (2005)…
Немало зробив Борис Списаренко для розвитку української духовності, працюючи редактором відділу літератури та мистецтва журналу "Ранок", завідувачем відділу Українського фонду культури, викладачем Стрітівської кобзарської школи, завідувачем відділу культури Всеукраїнського товариства "Просвіта", господарем "Кобзарської світлиці", яка стала українським інтелектуальним центром Києва.
Борис Списаренко не раз виступав на вечорах Історичного клубу "Холодний Яр", публікувався в газеті "Незборима нація", пісня на його слова є у щойно випущеному збірнику "50 пісень Віктора Лісовола". Бував пан Борис з нами і у краєзнавчих експедиціях по Київщині.
Розцінюємо смерть Бориса Списаренка як велику втрату для української культури. Глибоко сумуємо. Вічна Йому пам'ять!

Історичний клуб "Холодний Яр", редакція газети "Незборима нація"



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ