Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


“У час війни читаймо про боротьбу наших дідів і прадідів”


22 квітня 2014 р. в Національній спілці письменників України відбувся творчий вечір Романа Коваля з нагоди 55-ліття. “Свої 40 років я відзначив у Київському міському будинку вчителя презентацією книжки “Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії”, – цим спогадом почав Роман Коваль творчий вечір. – Хор “Гомін” співав мені “Многая літа”. Я сприйняв це як привілей, сприйняв зі світлою радістю. Наспівав-накував мені хор “Гомін” уже 15 літ. На жаль, немає вже серед нас Рената Польового і Віктора Лісовола, які виспівувати тоді “Многая літа”… Я сумнівався, чи проводити в цей тривожний час свій творчий вечір. Вагався ще 5 днів тому. Зателефонував Юркові Сиротюку. Запитав поради. Він сказав: “Треба проводити. Цей вечір підніме бойовий дух українців”. А Тарас Силенко акцентував увагу на бойовому характері альбому Визвольних пісень ХХ століття, який ми сьогодні представляємо з Грицем Лук’яненком та іншими його творцями.
Презентуючи книжку “Медвинське повстання”, Роман Коваль нагадав пророчі слова Івана Дубинця – “Прийде час – і український народ у своїх святцях героїв і жертв, що полягли за волю України, буде згадувати й імена медвинців”.
“Так і сталося! Прийшов час – і ми вшановуємо цих людей. Іван Дубинець свідчив, що, попри страшні жертви, він ніколи не чув від односельців каяття чи жалю з приводу збройного виступу проти російських окупантів. Це підтверджує й начальник штабу медвинських повстанців Микола Василенко. Він згадує матір повстанця Михайла Шмигори, яка “не нарікаючи ні на кого... була горда, що її син не згинув безкорисно”. Схилімо голови перед тими, хто згорів у вогні медвинського повстання. Вклонімося вдячно медвинським матерям, які пишалися тим, що їхні сини загинули за Україну”.
Основою книжки стали спогади учасників медвинського повстання – Івана Дубинця і Миколи Василенка. Вміщено також нариси про бандуриста Антона Митяя, отаманів Григорія Пирхавку і Дмитра Цвітковського, біографічну довідку бандуриста Костя Місевича, який залишив неповторний спогад свого учителя – Антона Митяя; спогади-роздуми Юрія Лавріненка, дослідника “розстріляного відродження”, оповідання Григорія Косинки, одного з тих, хто увійшов до  скорботного списку “розстріляного відродження”, спогади про Івана Дубинця, його батька і брата, згадка про начальника штабу медвинських повстанців Миколу Василенка, спогади медвинців про трагедію рідного села, неповний список медвинських повстанців, два матеріали про Медвин з українських газет часів Другої світової війни, спогад Галини Денисенко про свій медвинський рід, нарис про медвинського вояка французького Іноземного легіону Павла Миколенка, дослідження Анатолія Листопада “Медвинці, репресовані комуністичним режимом”, розповідь Володимира Здибка про своє дитинство у Медвині та спогади його батьків про трагічну історію Медвина, матеріали про вшанування медвинських героїв, вірші Ольги Страшенко “Медвин, земля козаків” та “Ой у Медвині на Спаса”, медвинську пісню “Спи ти, козаче, наш брате!”. Збагатив книжку розділ “Фотодокументи” – 125 світлин, більшість з яких уперше вводиться в обіг.
На вечорі промовляли Петро Гогуля (співупорядник книжки), автор кількох розділів до неї Володимир Здибко, режисери Олександр Муратов, Олександр Рябокрис і Олександр Домбровський, скульптор Михайло Горловий, поетеса Тетяна Лемешко, журналісти Микола Владзімірський і Костянтин Дикань, дочка голови Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака Наталка Осьмак, народний депутат України від ВО “Свобода” Юрко Сиротюк, міністр екології і природних ресурсів Андрій Мохник. А Ольга Страшенко прочитала свій вірш про медвинське повстання.
Прикрасила вечір презентація альбому “Пісні Визвольної боротьби ХХ століття”. Пісні з альбому співали кобзарі Тарас Силенко і Тарас Компаніченко, барди Гриць Лук’яненко, Володимир Самайда, Володимир Гонський, фольклорист Валерій Гладунець, а пісню “Любо братці, любо” співав увесь зал.
У час війни читаймо книжки про боротьбу з Москвою наших дідів і прадідів!
Вивчаймо наші помилки, згадаймо наші перемоги і вшануймо “незлим тихим словом” полеглих за свободу рідного краю. А пісні, з якими йшли в бій наші діди і прадіди, допоможуть нам відстояти Українську державу.
Слава Україні, борцям за її волю і долю!

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”


“Дякуємо!”

Дякуємо Вам, пане Романе, за все зроблене щодо Холодного Яру. Дуже важливо, щоб наші діти і внуки знали: патріотами України є не тільки мешканці західних областей. Ми усі патріоти рідної землі. А холодноярці – приклад.

Василь КОСТИЦЬКИЙ, доктор юридичних наук, професор


Роману Ковалю на 55-ліття

Світлі лики, як тумани,
Одійшли вже у віки...
Де ви, браття-отамани?
Хто ви, браття-козаки?
Як співали ваші груди
Й боронили честь коша?
Як страху не знала й бруду
Ваша зболена душа?
За межу піду шукати
Кров’ю всотані стежки...
Щоби пам’ять заверстати
Вічним болем – у книжки.
Світлі лики, як тумани,
Проковтнув кривавий час...
Неотмщенні плачуть рани.
Віч-на-віче кличуть нас.

Галина ХМІЛЬОВСЬКА
Крим



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 300 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ