27 листопада в Київському міському будинку вчителя відбувся ініційований Історичним
клубом “Холодний Яр” вечір пам’яті кобзаря Євгена Адамцевича. Участь у ньому
взяло ціле гроно митців, а також нащадки легендарного кобзаря – правнучка Тетяна
Пашковська з донечками Олею та Ганнусею.
Вели вечір Роман Коваль і Тарас Силенко.
Почалося свято з пісні у виконанні Євгена Адамцевича “Суд над Байдою”, яка прозвучала
у запису. На пам’ять про великого попередника кобзарі виконали пісні: “Моя сердешна
Україно” (Тарас Силенко), “Пісня козака Мамая” і “Заповіт кобзареві” (Василь
Литвин), “Ой джигуне-джигуне” і “Сміються, плачуть солов’ї” (Павло Супрун),
“Гей скинемось та по таляру” (Ярослав Чорногуз), “Про отамана Веселого” (Святослав
Силенко), “На захід сонце похилилось“ і “Усі гори зеленіють” (Михайло Коваль),
“Дума про братів Азовських” (Юрко Фединський), “Галіфе” і “Хортиця” (Тарас Компаніченко),
“Звідки Йвасю, з-за Дунаю” (Ярема Шевчук).
Просвітянка із Заліщиків Мирослава Зайко виконала на фортепіано “Думу про Данила
Нечая”. Правнучка преславного Євгена Адамцевича Тетяна Пашковська заспівала
петрівчанську лірику, а праправнучка великого кобзаря Ганнуся зіграла на фортепіано
дитячу музичну п’єсу. Співала в той вечір і праправнучка Оля. Промовляли поетеса
Антоніна Литвин і кобзар Віктор Лісовол.
Звичайно, старші люди ділилися споминами про Євгена Адамцевича, зокрема художник
Олександр Фесун сказав: “35 років немає з нами Євгена Олександровича, але його
струни звучать у наших душах. Він одним з будителів... Це чоловік козацького
характеру... 1944 року він їздив у Тернопільську область, де співав воякам УПА,
зокрема пісню “Я сьогодні щось дуже сумую”, яка стала популярною серед повстанців.
Адамцевич – віртуоз бандури, він удосконалив її звучання, додавши баси. Кобзар
Єгор Мовчан говорив: “Коли грає Адамцевич, у нього звучить наче не одна, а кілька
бандур”. Адамцевич чи не найгостріше відчував трагедію нації. Він, незрячий,
бачив більше, як зрячий”.
Наприкінці вечора художній колектив “Хорея козацька” у складі Тараса Компаніченка,
Северина Данилейка, Яреми Шевчука, Юрка Фединського і Данила Перцева виконали
музичну композицію “Ой на горі вогонь горить”.
Серед учасників свята були поети Микола Ткач, Ольга Страшенко і Надія Данилевська,
відомі діячки Наталя Осьмак і Катерина Сенько, художній керівник жіночого ансамблю
“Любисток” Ніна Левицька, краєзнавець і меценат Ренат Польовий зі своєю дружиною,
кубанською козачкою Вірою Омелянівною, бандуристи Анатолій Гоц і Василь Буяновський,
мистецтвознавці Станіслав Бушак і Василь Куля, козаки-спасівці на чолі з Олександром
Корнієнком, представник школи “Бойового гопака” Андрій Середюк та інші знані
постаті.
Наприкінці Тарас Силенко сказав: “Ми сьогодні не розповідали про всі віхи життя
видатного кобзаря, бо хотіли насамперед через пісню показати, що запал натхненного
вогню Євгена Адамцевича живе в наших серцях і струнах”.
Організаторами свята виступили Історичний клуб “Холодний Яр”, Національна радіокомпанія
України та Київський міський будинок вчителя.
Олеся КОВАЛЬ
Нові книги Історичного клубу “Холодний Яр”
“Невольницькі плачі” Зеновія Красівського. Поезії / Вступ.
слово Р. Коваля. – 5-е вид. (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”,
2007; 146 с: іл., м’яка двоколірна палітурка) – 15 грн. // Ці вірші написані
в російській неволі, у Владимирському централі в 1968 – 1971 рр. Автор “Невольницьких
плачів” пережив зі своїм поколінням велику трагедію українського народу, разом
з родиною був учасником запеклої боротьби проти російських окупантів. Біль за
втратою національної свободи він пропустив через своє серце і виклав у віршах.
Поезії ці – не стільки плач, скільки гімн козацькій Україні і заклик битися
з ворогами до переможного кінця.
“50 пісень Віктора Лісовола”. Літературно-художнє видання
/ Вступ. слово Р. Коваля (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”,
2007; 128 с: іл., м’яка двоколірна палітурка) – 14 грн. // У збірнику представлено
частину доробку видатного кобзаря Віктора Лісовола – 50 улюблених пісень на
слова Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Володимира Сосюри, Дмитра Луценка,
Павла Тичини, Вадима Крищенка, Миколи Шудрі, Бориса Списаренка, Віктора Баранова,
Дмитра Павличка, Миколи Подоляна, Євгенії Лещук, Сергія Олексієнка, Галини Маняко,
Зої Ружин, Алони, Володимира Бровченка, Миколи Негоди, Володимира Морданя, Олени
Матушек, Петра Кузьменка, Валерія Тарногородського, М. Михайличенка, Петра Шульги,
народні слова та самого Віктора Лісовола, а також обробки народних пісень. |
