Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!» для Українського радіо Чикаго
Запис 24 листопада 2010 р.
58 передача для Українського радіо в Чикаго
Славний син славного батька
Шановні українці Чикаго, вітаю Вас!
18 листопада виповнилося 87 років українському поету Михайлові Іванченку.
Аж дивно, що людина, проживши неймовірно тяжке життя, досягнула такого поважного віку. Скільки разів він “міг на полі бранному упасти”! Але не впав, хоч і ніколи не таївся зі своїми поглядами та мріями, “не смакував чужинський мед спокуси”, не відрікався, а
За Україну юнаком безвусим
Долав етапи крізь огненний брід.
Народився Михайло Іванченко 18 листопада 1923 р. в с. Гусаковому на Звенигородщині в родині вільного козака Грицька Іванченка. Пережив страшний Голодомор, під час якого загинули його рідні, – дідусь Софрон (також вільний козак) та сестричка Оля. 1938 року москалі розстріляли його батька, сотника Вільного козацтва. Всі знають, як нелегко жилось у ті часи дітям “врагов народа”. Пізнав на собі і Михайло “переваги” цього статусу...
До початку Другої світової війни навчався в Тальнівському агрономічному технікумі. Щоб оплатити навчання, підробляв вантажником. Улітку 1941 року його послали “защіщать родіну” з маскувальною гілкою замість рушниці. Німці розбомбили маршову роту новобранців, і Михайло повернувся до рідного села.
Допомагав похідній групі ОУН відкривати “Просвіту” та розповсюджувати націоналістичні листівки.
Впольований поліцією, 42 року поїхав у заґратованому вагоні до арбайтлагеря поблизу Данії, за втечу з якого карався в тюрмі у Клоппенбурзі. Потім – арбайтлагер цегельні в селищі Шаррель. Щодня мусив навантажувати 12 вагонеток глиною. Спізнався з підпільниками ОУН та членами Спілки української молоді.
Перші публікації віршів – в українських часописах “Дозвілля”, “Голос” та “Українська дійсність”. Навчався на заочному курсі українознавства в Українському технічно-господарському інституті (м. Подєбради, Чехія).
Коли прийшли “освободітєлі”, мусив йти до їхньої армії. 47 року СМЕРШ довідався про оті його антисталінські вірші в українських еміграційних виданнях. За них і отримав юнак 10 літ заполярних таборів. Поневірявся у штрафних та режимних зонах з вояками УПА, кубанськими та донськими козаками. Завдяки їм глибше пізнав історію своєї Батьківщини. Попри тяжкі випробування, Михайло Іванченко
Не розгубив у світових пустелях
Покарами освячену мету.
Навіть на “волі” був під “гласным”, а згодом “негласным” наглядом. Закінчивши заочний курс малюнку і живопису Московського народного університету мистецтв, працював художником-оформлювачем. Захопився краєзнавством і міфологією. Видав науково-популярні книги: “Дивосвіт прадавніх слов’ян”, “Таємниця нашої прадавнини”, “Дума про вільних козаків”. Вийшли у світ збірки поезій “Полиновий квіт”, “Бунчук вітрів”, “Осіннє чересло”. Разом із сином Григорієм, деканом одного з київських університетів, відновив альманах “Плуг”. Має неопубліковані рукописи романів, повістей, новел, гуморесок, віршів та наукових досліджень. Член Національної спілки письменників України. Лауреат літературної премії ім. Василя Симоненка за 2007 рік.
На вірші Михайла Іванченка складають пісні, зокрема, кобзар Василь Литвин написав чудову пісню “Отут з Трипілля наш пречистий виток”.
Завершується вона так:
О, родовладні безкінечні гони!
Ніхто тут не розтопче наш народ
Поки, як шабля, рідна пісня дзвонить
Гучніш дурного лементу заброд.
Виявив себе Михайло Іванченко і як художник. Перші його роботи ще в зоні порвав оперуповноважений… У моїй оселі зберігаються прекрасні роботи художника, виконані вже коли йому було вже за 80-ть, зокрема, портрети творців Вільного козацтва Никодима Смоктія, Семена Гризла та Грицька Іванченка. Став Михайло Іванченко одним з героїв фільму “Вільне козацтво” Національної телерадіокомпанії.
Нині пан Михайло, попри тяжку недугу, продовжує творчу працю в рідному селі Гусакове на Звенигородщині.
Хотілось, аби доля подарувала Михайлові Іванченку ще не один рік життя, наповнений творчістю. Нехай його книги допоможуть сучасникам та й наступним поколінням збагнути сутність українства, причини його минулих поразок і неминучість майбутніх перемог.
Шановні українці Чикаго, ви слухали передачу Романа Коваля з радіоциклу “За Україну, за її волю”. Моя електронна адреса: kovalroman1@gmail.com
Бажаю вам добрих новин з України. |
