Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!» для Українського радіо Чикаго

36 передача Романа Коваля
для Українського радіо Чикаго
Запис 1 червня 2010 р
.

Юрій Микольський
(30.09.1924, м. Берестя – 24.04.2010, м. Львів)

Вітаю вас, шановні українці Чикаго!
На початку червня виповнюється 40 днів як відійшов у засвіти Юрій Микольський.
Наприкінці 1980-х та на початку 1990-х рр. це ім’я в багатьох було на устах, адже пан Юрій організовував найрадикальніші тоді формації – Львівську філію УГС і Львівську обласну організацію УРП, де завідував ідеологічним відділом.
Невдовзі він став заступником голови Української міжпартійної асамблеї, яку очолював Юрій Шухевич, головою секретаріату Антибольшевицького блоку народів на чолі зі Славою Стецько, членом Проводу ОУН, членом Головної булави Братства вояків УПА.
Юрій Микольський був палким трибуном. Учасники львівських чи київських мітингів тих революційних часів, мабуть, і досі не забули запальне слово безкомпромісного і по-юнацькому задерикуватого Юрія Микольського. Він справді запалював людей, підштовхував їх до революційних дій з метою розчистити від постколоніального сміття майданчик для будівництва величної Української держави.
Хоча від активної політичної діяльності пан Юрій давно відійшов, але політика ніяк не відходила від нього: його вілла-музей притягувала до себе багатьох політичних діячів: були тут і прем’єр Віктор Ющенко, і віце-прем’єр Микола Жулинський, народні депутати, зокрема Ігор Юхновський.
А головне, в Микольського гостювали діячі Визвольного руху: Василь Кук, Марійка Савчин, Зеновій Красівський, Іван Кандиба, Юрій Шухевич, Петро Дужий, В’ячеслав Чорновіл, Ірина та Ігор Калинці, Михайло Зеленчук, син патріарха Мстислава Ярослав Скрипник із дружиною та багато-багато інших.
Останні 15 років, а може, й більше, Карпатський музей Визвольної боротьби, який створив Юрій Микольський у своїй оселі у Славському, та повстанська криївка, вхід до якої був майстерно прихований за кладкою із дровами, стали місцем паломництва тисяч і тисяч туристів зі всієї України, Росії, Франції, Австрії, Австралії, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Бельгії, США, Канади та інших країн.
Сам не раз був свідком як пан Юрій у футболці, на якій був зображений Степан Бандера чи Роман Шухевич, вправляв мізки делегаціям учителів зі східної України, читав лекції школярам, студентам, пластунам, родині Чучупаків та багатьом-багатьом іншим, хто приходив до його гостинної оселі.
Музейна збірка Микольського ледь вміщалася у двох будинках. Дві третини експонатів були військової тематики: ордени, шоломи, шаблі, гвинтівки, снарядні гільзи, автомати, гранати, міни, люфи, фляги, радіостанції Красної армії, Вермахту та американська, багнети, шоломи німецьких та австро-угорських вояків…
На стіні музею – стенд із військовими відзнаками, починаючи від нагород січовиків Кирила Трильовського, УСС, карпатських січовиків Августина Волошина, поліських Тараса Бульби-Боровця, вояків Армії УНР Симона Петлюри і УПА.
“Мирна” експозиція: раритетні “Кобзарі” 19 ст. та початку ХХ-го, старожитності з побуту бойків, гуцулів та лемків.
У криївці все так, як було насправді: криничка, пічка-буржуйка, гасова лампа, радіоприймач і рація, зброя, друкарська машинка, протигази, мапи і ще багато потрібних речей. Всі експонати – оригінали. Муляжами є тільки фігури Романа Шухевича, Василя Кука та радистки – криївка задумана як штабна.
Криївка справляла неабияке враження на іноземних туристів, особливо на німців та французів, а група жінок-учителів із Донецька, вийшовши на світ Божий із криївки, промовили хором: “Ще не вмерла і не вмре!”.
Слід зазначити, що Юрій Микольський принципово не брав грошей за відвідування свого музею.
Музей Визвольної боротьби був окрасою Славська, його найголовнішим “туристичним об’єктом”. Адресу його музею було зазначено у всіх можливих проспектах і туристичних довідках.
Хто замінить його?
Хто нестиме українську ідею – так гаряче і безкомпромісно? Хто відчинить двері його багатого музею і проведе екскурсію місцями бойової слави українського народу?
Не будуть уже на СТБ, ISTV, Першому національному, Новому каналі, 5-му, російських ОРТ і ВТБ та інших телевізійних каналах показувати Юрія Микольського та його унікальну криївку, не буде вже інформаційного приводу сказати щось добре про Україну. Бо пан Юрій відійшов.
І учасники щорічних святкувань на Маківці вже не побачать експозицію його музею, яку він щороку демонстрував біля Меморіалу полеглим, щоб побільше людей доторкнулися до історії Визвольної боротьби.
Для нього це було важливо, адже пан Юрій – син сотника Армії УНР Миколи Микольського, і через все життя він проніс Визвольний ідеал свого батька, Визвольний ідеал нашого народу. Вічна Йому пам’ять!

Шановні українці Чикаго, ви слухали передачу Романа Коваля з радіоциклу “За Україну, за її волю”. Бажаю вам добрих новин з України.


Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ