• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

На жаль, значна частина українських експертів з військових питань у житті російськомовні. В етері вони намагаються говорити українською. Та не в усіх добре виходить. І слухати їх щодня – мука.
“Наносять удар... акремий... Данецк... аснащени... хатів би піти... разбилі... Пакровськ... апять... с метою... ворог не палишає... палітика... павільно... на павишеніє... прапагандист... панизив патенцію... на паточний час... вот”.
І це каже генерал!...

33545 – це передплатний індекс унікальної газети “Незборима нація”.
Я усім своїм друзям кажу-раджу-наказую: передплатіть цю незвичайну, надзвичайну  газету!!!
У ній ви відчуєте, як стугонить серце перемагаючої України.
У ній ви побачите синів її, донечок її, онуків її, які виборюють наше майбуття, нашу велику і мудру Україну. Бо вона такою стане!
Бо наша нація стає незборимою.

Щодня беру участь у загальнодержавній хвилині мовчання о 9.00. І звертаю свій погляд до фотографій загиблих героїв – Олега Куцина, Андрія Жованика, Тараса Лемешка... “Якби Росія не розв’язала цю війну...” – у цей час каже диктор.
А я переводжу погляд на скульптора Михайла Гаврилка, отаманів Зеленого, Орлика, Гризла, Чорного Ворона, Костя Блакитного, сотника Івана Компанійця, повстанця Мефодія Мацкового (на кольбі своєї рушниці він вирізав “Загину за...

24 лютого 2022 р. я чи не єдиний їхав по Житомирській трасі до Києва, а сотні машин тікали звідти на захід.
Я їхав помирати.
Не було ані віри в перемогу, ані злості, ані впертості. Лише бажання зустріти ворога, як належить чоловікові. Розміняти ганьбу безсилля на звитягу жертовності.
З того часу було багато крові і вогню, але більше ніколи ця війна не здавалася мені безнадійною.
Дякую кожному, хто в строю.
Сумую за кожним, хто поліг.
Пишаються кожним, хто...

Закутаний в морок,
Заселений бісами,
Це світ, у якому тебе вже повісили.
Тут зрадник – герой,
А підлість їсть совість.
Підступно прописує зло свою повість.
Де люди – раби на власне бажання –
Чекають наказу до виконання.
Мрії забуті, надії немає,
А слово “свобода” до смерті лякає.
Та з Яру повіяв Тарасів вогонь,
Вкладаючи зброю до сильних долонь.
Покликав вогонь українців до змагу,
В...

Друзі, пропоную викинути з нашої мови вислів “не дав ні копійки”.
“Не дав ні шага!” Скажіть, гарно?
“Не вартий ламаного шага!” – і такий вислів був у нашій мові.
Чому ми забули таку красу?
Тепер, коли Національний банк планує відмовитися від копійки як платіжного засобу, а ввести 50 шагів, повернімо це унікальне слово і в нашу мову.

Роман КОВАЛЬ

Ігор Матвєєв 22 грудня у Неті написав про історичну перемогу Усика: “Переміг малорос, який прикидається українським патріотом”.
Відповідаю Ігорю Матвєєву.
Боксер Усик здобув велику перемогу для українського спорту, для України. Це факт, історичний факт.
Після перемоги він вийшов із шаблею Івана Мазепи, якого прокляла колись люба Усикові московська церква. Це факт, історичний факт.
Олександр Усик у світ несе українську мову, український прапор і українську...

Зустрів статтю Катерини Шполянської про Холодний Яр. Ох, думаю, скопіюю для свого словника про Романа Коваля і його знаменитий, шляхетний, уже тридцятирічний Історичний клуб “Холодний Яр”... Але – пробі!!!
Катерина Шполянська, авторка порталу “Телеграф”, мене здивувала... Чим?
Почала вона гарно: нагадала Тарасові рядки:

Де ж ти дівся, в Яр глибокий
Протоптаний шляху?
Чи сам заріс темним лісом,
Чи то засадили
Нові кати?...

Відійшла, відлинула у кращі світи. Так рано, так невчасно…
Усі наші політв’язні сумують за тобою… Бо ж ти 10 років самовіддано і сумлінно керувала Всеукраїнським товариством політв’язнів і репресованих… Ми з тобою видали п’ять чисел журналу “Зона”. Ти завжди допомагала мені, підказувала, радила…
Тяжким був твій хрест, якого ти несла, як і всі ми, народжені в імперії-вампірії… Бо ти стільки пережила-перемучилася за...

12 січня 2025 р. на війні загинув мій друг. Дуже близький. Надійний. Людина світла. Наповнена талантом, добром і бажанням змінити світ на краще.
Руслан Ганущак. Оператор. Режисер. Боєць.
Ми подружилися з ним, коли він був в “Азові”. Це Руслан підняв прапор на вишці над відбитою у ворога територією в селищі Широкиному під Маріуполем.
Ми працювали в одному ритмі й думали однаково. Ми трималися тих самих цінностей, що не заважало нам сперечатися. Ми робили сюжети...

Браття і сестри в Рідній Вірі, козаки та козачки Уманського полку, побратими Уманського кущового осередку “Правого сектору”, бійці роти УВО...
Виконуючи святий обов’язок захисника Рідної Землі Батьківщини України, 19 січня 2025 р. в бою поліг стрілець 23-го Окремого батальйону спецпризначення ЗСУ, Жрець Рідної Віри Славомир Глущенко.
Сварга Пречиста тобі, Брате!
Може, колись вдасться віднайти тебе в полях під Покровськом, а Дух твій уже витає над...

17 листопада 2024 р. козак 79-ї ОДШБ Дмитро Масловський загинув у рукопашному бою з якутом. Відео про цю жахливу смерть поширено в мережі. Додивитися його я не зміг... І описувати не буду...
Стікаючи кров’ю, боєць ЗСУ подякував ворогові за бій та попросив дати йому спокійно померти. Після цього якут вистрілив в українського захисника.
Людина, яка поширила інформацію про цю трагедію, дослівно написала так: “Подякував опонентові за бій”.
Прихильники...

13 грудня 2022 р. на еспешці “Афіни” в нерівному бою в Серебрянському лісі під Кремінною загинули бійці батальйону імені генерала Кульчицького Владислав Юрійович Дзіковський-“Єврей”, Станіслав Вікторович Прис-“Призрак”, Ігор Валерійович Буряк-“Позитив”, а також бійці 6-го батальйону Микола Миколайович Малашук-“Рей”, Євген Володимирович Кратюк-“Мажор”.
Бій почався опівдні. Спочатку ворог оточив нашу еспешку....

9 січня 2025 р. був день народження у друга Романа Панькевича-“Єлисея” – перший день народження на Небесах! 45 років, невеличкий ювілей, який наш побратим відзначає в колі побратимів та янголів!
Пам’ятаємо і сумуємо, але віримо, що колись побачимось!
Царство Небесне і вічна слава герою!
Оксана КІПІШ

Наталія Кузнєцова-“Іранка”, козачка 67-ї ОМБР, загинула від ворожого пострілу в скроню. Майже півтора року тому під Бахмутом пішов у засвіти її чоловік, офіцер Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. Степана Бандери, командир Чернігівського обласного загону Віктор Панаско.
Вони познайомилися на Майдані. І пройшли своє життя.
“Мій сенс життя – здорова, квітуча, самостійна Україна. Хочу мати велику родину. Щоб мої діти і внуки не знали, що таке...

У різдвяні дні попрощалися зі свободівцем із Севастополя, бійцем Легіону Свободи Ігорем Мовчаном. Із 2011 р. він брав участь у діяльності севастопольської “Свободи”. У 2014-му разом з майбутньою дружиною Вікторією евакуювався з рідного Криму до Івано-Франківська. У Франківську продовжив свободівську діяльність.
У серпні 2024 р. мобілізований до лав ЗСУ. Захищав державу в лавах 155-ї ОМБр імені Анни Київської. Загинув 20 грудня 2024 р. неподалік м. Покровська Донецької...

3 січня 2025 р. в бою проти російських окупантів поліг Джордан Маклаклен, 26-річний доброволець із Шотландії. Він приєднався до українського війська у 2022 році. Служив медиком на передовій.
“Джордан був веселим сином, братом, онуком, племінником, двоюрідним братом і другом для багатьох, і за ним будуть дуже сумувати всі, хто його знав. Ми пишаємося його бажанням допомагати іншим”, – зазначила родина шляхетного козака.
Вічна шана герою!

Діанка...

19 січня друзі активно кпили над депутатами міськради Дніпра, які проголосували за повернення на карту міста імені російського співака Шаляпіна, “який був приятелем Тараса Шевченка”. Так, це епічна невдача, бо Фьодор Івановіч народився вже після смерті Тараса Григоровича. Припускаю, що той, хто писав обґрунтування, переплутав Шаляпіна і Щепкіна.
Подивився на всю перейменовану двадцятку. Тут є кілька проблем. Місто Дніпро в попередні раунди перейменувань активно вводило в...

1. Напередодні вічності останні дні вражають глибиною.
2. Який же терпкий смак життя напередодні небуття!
3. Коли безумці ваші однодумці, одуматися вже пізно.
4. У диявола див багато, і кожне диво – для грішних свято.
5. Надія – прекрасна квітка, що виростає з інстинкту життя.
6. Лише сповна розкривши себе, ти зможеш стати справжнім собою.
7. Як не вірити в Бога, якщо ти обранець Його!
8. Мислителю неважко мислити,...
   Далі >

На центральній алеї Байкового кладовища (за 400 м від пам’ятника Миколі Міхновському; як іти зверху до жовтої церкви, праворуч) – могила запеклого ворога України – “старого большевика” Сергія Георгійовича Бабарика. Справжнє його ім’я Карл Готліб.
Сергій Бабарик – уповноважений і начальник відділу Київського губчека “по б/б” в Київському повіті, який заарештував пораненого у хребет полковника Армії УНР Федора Артеменка (отамана...

У листопаді 2013 року я впорядкував книжку про братів Павла і Михайла Кратів – “Крізь павутиння московщення”. А ось тепер пропоную фрагмент зі спогадів члена РУП Павла Крата, який демонструє разючу відмінність між українським і російськими народами.
“Уліті 1895 року в Нижнім Новгороді над Волгою відбулася Всеросийська виставка, – згадував Павло Крат. – Мені тоді був уже тринадцятий рік. Батько дістав вільний переїзд для учнів старшої кляси, як також і...

8 березня 2024 р. помер канадець українського походження Данило Мигаль, який у 1976 р. під час півфінального футбольного матчу Олімпійських ігор між збірними СССР та НДР вибіг у вишиванці на поле з прапором України та станцював гопак.
Народився Данило Мигаль 28 грудня 1955 р. в Тандер-Бей (Онтаріо, Канада) в родині українських емігрантів. Батько – Богдан Мигаль, лікар дивізії “Галичина”, родом із Івано-Франківщини. Через політичні погляди емігрував до Канади, де...