Передмова до книжки “Сто облич Самостійної України”
Це книжка про праведників, з якими зійшлася моя життєва стежка – чи на мить, чи на все життя. Красівський і Лісовол, наприклад, увійшли в моє серце назавжди, а Степан Сапеляк спалахнув у ньому лише одного разу – на 3-му з’їзді Спілки письменників, але і цей епізод закарбувався. Не знав особисто лише Василя Селезінку, Євгенію Гуздій, Богдана Саламаху, Михайла Федіва, Лідію Гук та Марію Савчин, але товаришував з дорогими їм людьми.
Герої цієї книжки хоч і творили Українську державу, втім про них рідко почуєш по радіо чи телебаченню. Засоби масової дезінформації, які перебувають у руках наших історичних ворогів. Через них “висвітлюють” діяльність тих, хто допомагає розмити національне обличчя нашого народу, викривити його історію, спотворити характер. Ці т. зв. ЗМІ прививають любов чи повагу до чужих авторитетів, чужої історії, чужої культури.
29 червня 2009 р., коли я повернувся з похорону Ольги Михайличенко й увімкнув телевізор, всі канали були переповнені повідомленнями про смерть Майкла Джексона. Усюди тільки й чути: помер Майкл Джексон. Про смерть Ольги Косовської-Михайличенко – багатолітнього політв’язня та народної мисткині – жоден телевізійний канал не сповістив. Так само було і в день похорону видатного винахідника, мецената української культури Рената Польового. Того дня в Сімферополі загинула байкерша і всі телеканали інформували про цю подію. Про те, що відійшов Ренат Польовий, який вірою і правдою все життя служив Україні, ніхто, крім “Незборимої нації”, не згадав.
Тим і важливі старі підшивки “Незборимої нації” та інших газет, які я видавав, – у них сконденсовано історію боротьби за національну державу та біографії праведників, які творили українську культуру й боронили її від зазіхань імперської Росії.
Нехай не ображаються на мене друзі, про яких у цій книжці немає згадки, я ще живий і спробую про них написати.
Роман КОВАЛЬ
Пам’ятник Зеновію Красівському
Громадяни Моршина вирішили спорудити пам’ятник борцю за незалежність України, провіднику ОУН у Краю, авторові “Невольничих плачів” Зеновію Красівському.
Рішенням Моршинської міської ради затверджено склад організаційного комітету, який оголосив конкурс на кращий проект пам’ятника. Кращим визнано проект скульптора Василя Заляска, земляка Зеновія Красівського. Орієнтовна вартість проекту – 500 тис. грн.
Просимо добродіїв перерахувати благодійні внески на рахунок 29244825509100 МФО 305299, або перерахувати кошти на картку “Приватбанку” №5167987209072483 (одержувач Заляско Василь Михайлович).
На пам’ятник Михайлові Гаврилку в Болехові
Проект пам’ятника Михайлові Гаврилку створений львівськими митцями – художником Орестом Скопом та скульптором Василем Яричем. Композиція пам’ятника належить Василеві Яричу. Гаврилко має постати у бронзі та граніті. Приблизна вартість робіт і матеріалів – 400 тисяч гривень. Половину суми зібрано. У Болехові закінчуються роботи з впорядкування площі, де стоятиме монумент.
Звертаємося до українського громадянства із закликом допомогти втілити шляхетну ідею, переказавши кошти на рахунок: Івано-Франківське управління АТ “Ощадбанк” МФО 336503 код 09336500 р/р 29097134 10008/0161 – 10008/0168, особовий рахунок 26205000467207 Гавц-Дармохвал Лариса Володимирівна, транзитний Болехів на пам’ятник Михайлові Гаврилку.
|
