Готуючись до Дня козацтва, подумала, а чи ми, нині сущі, маємо духовний зв’язок з тими, хто боровся за Українську державність, хто уславив наш народ, хто був отими козаками, яких вшановуємо на Покрову? Чи пам’ятаємо їхні імена?
Хто розповість нам про героїчне минуле нашого народу?
Напередодні Дня Козацтва, свята мужності й лицарства українського народу Бібліотека ім. Миколи Реріха запросила на зустріч із читачами письменника, президента Історичного клубу “Холодний Яр”, і, що для нас особливо приємно, в дитячі та юнацькі роки активного відвідувача нашої бібліотеки, а зараз її друга – Романа Коваля. У нашому районі він мешкає вже 45 років.
Пан Роман – бібліограф Визвольної боротьби українського народу 1-ї половини ХХ ст., а його покликання – повернення історії своєму народові.
На зустрічі письменник презентував і подарував нам свої книжки, зокрема “Сто облич Самостійної України”, “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”, “Чорний Ворон”, “Кармелюки”, “Тиха війна Рената Польового”, “Історію України–Руси” Миколи Аркаса. За вікнами цебенів дощ, вітер шмагав гілками дерев по вікнах, а в залі було затишно й спокійно від розважливого слова історика, який захоплено розповідав про 20-ті – 30-ті роки минулого століття, про мужність і незборимість простих людей, які гинули, боролися, вимріювали свою державу для дітей і онуків, для нас із вами… І принишкли люди в залі, й задумавшись, пройнялися жертовною долею лицарів нашої Незалежності.
По закінченні зустрічі десятикласниця, котра до цього часу взагалі не знала, хто такий Роман Коваль, сказала: “Мені здається, що я побувала в іншому світі. За цю годину стільки нового дізналася, я ніби кіно подивилася, так яскраво побачила тих людей, про які говорив письменник, відчула їх любов до своєї землі, й мені стало соромно за нас. Мій перший крок, що я хочу зробити, – відсьогодні спілкуватимуся українською!” Браво, пане Романе!
Іванка ЩЕРБИНА, директор Бібліотеки ім. Миколи Реріха
|
