“Українці з минулого”
БОЛБОЧАН Петро Федорович (5.10.1883, Бессарабія – 29.06.1919, ст. Балин, нині Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.)
Військовий діяч; командир 1-го Республіканського полку 2-ї Сердюцької дивізії (з осені 1917), отаман 1-ї Запорозької дивізії Запорозького корпусу (1918), командир 2-го Запорозького полку (1918), командир Запорозького корпусу (11.1918), командувач Лівобережним фронтом Армії УНР (1918); військове звання – полковник Армії Української Держави та Армії УНР.
Володимир Покотило
(1922, х. Кірчик, тепер Бишівського р-ну Київської обл. – 8.09.2013, Київщина)
Його батько Кіндрат воював у загоні отамана Панаса Голубенка. Під час голоду 1933 року одинадцятилітній Володимир через протест був арештований, але втік з катівні НКВД на Володимирській, 15 у Києві.
1938 року прийнятий до СВУ, а 1940-го – до ОУН(б). У 1941 – 1943 рр. Володимир Покотило – організатор оунівських боївок у Бишівському, Фастівському, Бородянському районах та конспіративних квартир у Києві й передмісті для похідних груп ОУН. Улітку 1943 року засланий до радянських партизанів, але був викритий та засуджений до розстрілу. І знову – щаслива втеча! У 1943 – 1945 рр. Володимир Покотило – бойовик ОУН на Львівщині, а у 1945-му – провідник юнацтва ОУН в одному з районів Львова. 1944 року переагітував власівський гарнізон Нового Яричева Кам’янка-Буського району Львівської області і привів до УПА (понад сотню осіб). У 1946 – 1948 рр. Володимир Покотило – провідник ОУН на Київщині.
1948 року схоплений енкаведистами. П’ять років провів у камері-“одиночці”. Тюрма у Києві на вул. Рози Люксембург (тепер Липська), московська тюрма на “Красній Прєсні”, табори у Джезказґані, Караганді, Екібастузі, Долинці, Спаську, Кенгірі – такі віхи його поневірянь. Учасник Кенгірського повстання. У 1956 – 1961 рр. карався в Тайшеті разом з Петром Дужим, Михайлом Сорокою, Володимиром Горбовим та Йосипом Сліпим – митрополитом Галицьким УГКЦ у 1944 – 1984 роках. Звільнений 1961 року. Повернувся в Україну. Прописався у Київській області. З відновленням незалежності бере активну участь у громадському житті. Виявив себе і як талановитий художник.
Поховали героя 9 вересня в с. Яблунівка на Київщині.
Вічна слава! |
