18 вересня в Київському міському будинку вчителя з великим успіхом відбулася
презентація нової книги Романа Коваля “Операція “Заповіт”. Чекістська справа
№206”. В Молодіжному залі на 200 місць був аншлаг. Багато людей стояло,
бо місць на всіх не вистачило. Інтерес до книги – і взагалі до теми Визвольної
боротьби у 1917 – 1920-х рр. – був надзвичайний: 110 книг розкупили ще
до початку презентації. Довелося привезти ще 50 примірників. І ці за кілька
хвилин розійшлися. А люди продовжували питати, чи привезуть ще... А ось
істориків, журналістів та письменників на презентації було небагато. Зате
блищали очі молоді – членів Молодіжного націоналістичного конгресу, Козацького
товариства “Спас”, партії “Свободи”...
Як завжди на вечорах Історичного клубу “Холодний Яр” звеселяли серця
сумними піснями бандуристи – на цей раз Валерій Левандовський і Тарас Силенко.
Валерій Левандовський заспівав старовинні українські романси – “Скажи мені
правду, мій добрий козаче” Олександра Афанасьєва (Чужбинського) та “Я бачив
як вітер берізку зломив” Володимира Олександрова. А Тарас Силенко вперше
для широкої аудиторії виконав дві власні пісні – про отамана Нагірного
(на слова Василя Бойка з Вереміївки) та про отамана Зеленого (на слова
Миколи Щербака із США). Виступив також співочий козацький гурт із Вишгорода
“Гайдамаки” (художній керівник Анатолій Мисько). А слово про книгу сказали
поетеса Антоніна Литвин, кінорежисер Олександр Муратов, юна козачка Ольга
Худецька та Володимир Куєвда, фахівець з історичної та етнічної психології,
один з найблискучіших українських інтелектів.
Промовляв і Роман Коваль. “Цією книгою я продовжую пошук причин страшної
поразки у війні 1917 – 1920-х років, – сказав він. – Звичайно, найлегше
назвати прізвища прямих винуватців. На них красномовно вказує епіграф:
“Не несвідомість мас і не байдужість селянства до боротьби за визволення
спричинились до упадку нашої боротьби за державність у 1917 – 20-х рр.,
але кари гідні занедбання провідників нашого державного корабля, нашої
тодішньої еліти, яка не тільки не зуміла розбудувати сильної армії... але
навіть прогайнувала і ту збройну силу, яку мала...” Це думка учасника Визвольної
боротьби та її історика Лева Шанковського.
До подібного висновку я дійшов ще на початку своєї визвольної епопеї.
В усіх моїх попередніх книгах про українсько-російську війну я проводив
цю тезу. Вона стала реакцією на несправедливе перекладання вини за поразку
на плечі дужих, на тих, завдяки яким ця боротьба продовжувалася неймовірно
довго. Фактично я борюся з тенденцією сплюгавити наш народ, який навіть
українські історики зображують темним, анархічним, диким, не здатним до
державного будівництва. Я знайшов і розсипав перед очима читачів величезну
палітру фактів, які демонструють унікальну здатність нашого народу до самоорганізації,
до боротьби – попри відсутність всеукраїнського національного проводу”.
Підбив підсумок розмові Володимир Куєвда, який звернув увагу на “послідовність
та ділову відданість” Романа Коваля справі реконструкції історії Визвольної
боротьби українського народу. “Проти українського народу здавна ведеться
війна. Одним з її видів є позбавлення українців історичної пам’яті. Вертаючи
нам цю пам’ять, Роман Коваль стоїть на передовій двобою з тими, хто плекає
надію знову поневолити наш народ”, – зазначив Володимир Куєвда.
Учасники презентації вшанували хвилиною мовчання останнього головнокомандувача
УПА, почесного президента Історичного клубу “Холодний Яр” Василя Кука.
Наступні презентації книги заплановано на Покрову в Кіровограді та
на Кіровоградщині – в Новомиргородському, Олександрівському та Знам’янському
районах, тобто там, де точилася боротьба, про яку розповідається в книзі.
Вл. інф. |
