Тетяна Фіголь знімає зі стіни бронзову плакетку із зображенням Тараса Шевченка, на якій є напис “18.02.1911 р. М. Гаврилко”, та пояснює, що цю реліквію її чоловік, художник Михайло Фіголь, купив ще в 1960-ті роки. “Він знав вартість цієї плакетки! І в родинному колі розказував про Гаврилка як про скульптора та художника. Про політичну діяльність митця Гаврилка та його участь у Визвольних змаганнях ми нічого не знали”.
Тетяна Фіголь – упорядник спадщини свого чоловіка – українського живописця, графіка та мистецтвознавця Михайла Фіголя, якого не стало 25 травня 1999 року.
У липні 2012 року п. Тетяна була на презентації книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” в Івано-Франківську. І скульптор Гаврилко постав перед нею як борець за волю українського народу.
Дізнавшись, що громадськість збирає кошти на пам’ятник Гаврилкові, п. Тетяна запросила Романа Коваля до себе додому та подарувала картину свого чоловіка “Ґрунь” з метою, що кошти, отримані за неї, підуть на пам’ятник митцю. Тим самим вона порушила обітницю зберегти в цілісності спадщину чоловіка.
Тетяна Фіголь не сумнівається, що якби Михайло Фіголь був живий, то перший би дав кошти на пам’ятник Михайлові Гаврилкові.
Роман Коваль привіз картину в Болехів, до мене, адже я відповідальна за збір коштів на пам’ятник. Картину запропонували придбати Олександрові Зарічнюку, мешканцю м. Долини. Дізнавшись про Михайла Гаврилка та Михайла Фіголя, про шляхетний вчинок Тетяни Фіголь, Олександр Зарічний сказав, що придбає картину за три тисячі доларів. А картину подарує Болехівському музею Наталії Кобринської, щоб діти бачили, щоб милувалися красою Карпатських гір.
Ось такі в нас люди.
Гарні, великі духом і помислами.
Щиро дякуємо Їм!
Лариса ДАРМОХВАЛ
м. Болехів Івано-Франківської обл.
|