14 липня 2011 р., у Львівському палаці мистецтв було презентовано нову книжку Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” – про забутого українського скульптора, художника, поета, організатора війська – Українських січових стрільців, Сірої дивізії Армії УНР та повстансько-партизанського руху на Полтавщині.
Презентація відбулася під патронатом голови Львівської обласної ради Олега Панькевича. Він і відкрив вечір. “Вперше я побачив фотографії Михайла Гаврилка років 10 тому, коли працював у Бродівському історико-краєзнавчому музеї, уже тоді я дещо знав про нього, – сказав Олег Панькевич, – та що це порівняно з тим, про що я довідався з книги Романа Коваля! Величезний фактаж та сотні рідкісних фотографій вражають!” Наприкінці виступу голова Львівської обласної ради подарував авторові цінні подарунки – кварцовий годинник “Клейнод” та збірник історичних фотографій “Українські січові стрільці” (Львів: Галицька видавнича спілка, 2003, упорядники Ярослав Онищук та Олег Панькевич).
Відомий мовознавець Ірина Фаріон, яка вела презентацію, призналася, що читаючи нову книгу Романа Коваля, “причастилася духу”, бо “поринула у світ сильних самодостатніх особистостей”. Головного героя, Михайла Гаврилка, пані Ірина охарактеризувала як “людину-вулкан”, як “правдивий скарб нашої історії”.
Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Роман Лубківський оцінив книжку Романа Коваля як “мислительну”, “оздоровлюючу”, сказав, що вона “стрясає душу людську”. “Ти не просто щасливо відпочиваєш, читаючи її, а починаєш оновлюватися, жити повноцінним життям. Ця книга збагачує фронт Визвольної боротьби українського народу, переплітає та воєдино зв’язує українців різних земель”, – сказав Роман Лубківський.
Професор Степан Трохимчук про книгу Романа Коваля висловився так: “Це наукова праця, але дохідливо написана. В ній досконало втілено ідею соборності”. Степан Трохимчук звернув увагу на те, що Тарас Шевченко у творчості Михайла Гаврилка – “воїн, а не тільки поет”.
Палким був виступ лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Ігоря Калинця. “Це дивовижна книга, це енциклопедія початку ХХ століття, – сказав він. – Ви знайдете тут усе: біографію Михайла Гаврилка, Другий студентський з’їзд у Львові за участю Івана Франка, Михайла Гаврилка та Дмитра Донцова, історію конкурсів на побудову пам’ятників Тарасові Шевченку в Києві напередодні Першої світової війни, створення УСС, початок Світової війни, діяльність Союзу визволення України, українське культурне життя в австрійських таборах для російських військовополонених, створення українського шкільництва на Волині в 1916 році, характеристика польських колонізаторів (це наука для таких як Ярослав Грицак!), створення Сірої дивізії, повстанський рух на Полтавщині, доля родини Михайла Гаврилка аж до наших днів”.
Поета Гаврилка Ігор Калинець оцінив як “ніжного лірика”, а ось Гаврилко як публіцист, на думку Калинця, – “твердіший, енергійніший”. Характеризуючи Гаврилка як скульптора, Ігор Калинець висловив захоплення прекрасною композицією “Козак і дівчина” та “надзвичайним портретом юного ангела Західної України Маркіяна Шашкевича – з майже дівочим обличчям, але з уперто зосередженим поглядом, повним віри”. Ігор Калинець висловив надію, що до 200-ліття Маркіяна Шашкевича хтось із скульпторів спробує відтворити це погруддя, використовуючи фотографічне зображення. “Тепер, – сказав Ігор Калинець, – Михайло Гаврилко для нас такий же дорогий, як художник Іван Іванець та скульптор Михайло Бринський”.
А ще Ігор Калинець звернув увагу, що в книзі опубліковано “шедеври української фотографії”.
Про стиль автора Ігор Калинець висловився так: “Роман Коваль вільний у розповіді, він не створює собі рамок розповіді – читати надзвичайно цікаво. Як гарно він описав фотографію, на якій зображено Михайла Гаврилка, Дмитра Донцова та Івана Франка! І хто би звернув увагу на ці деталі! Роман Коваль вражає своєю щирістю, безпосередністю, часом він захоплений як дитина”.
Представник Пласту доктор фізико-технічних наук Олесь Криськів повідомив, що за поданням Центру вивчення та збереження пам’яті українського народу, засновником якого є Українська національна скаутська організація “Пласт”, Львівська станиця постановила оголосити змагання між юнацькими куренями Пласту за право назвати свій курінь іменем Михайла Гаврилка. Олесь Криськів також проінформував, що група архітекторів, діячів Пласту, вирішила розробити проект меморіальної дошки пам’яті Михайла Гаврилка з метою встановлення її на одному із львівських будинків, пов’язаних з його діяльністю.
На вечорі промовляли також дійсний член НТШ ім. Тараса Шевченка, доктор геологічних наук, рецензент книги Іван Головацький та фалерист Степан Пахолко, який сердечно допомагав під час написання книжки.
Фрагменти з неї прекрасно читали народний артист України Святослав Максимчук та акторка Львівського театру “І люди, і ляльки” Людмила Зборовська.
Заслужений артист України, бандурист Остап Стахів двічі викликав спів усього залу – піснею на слова Івана Франка “Не пора, не пора…” та стрілецькою “Повіяв вітер степовий”. А улюблені пісні Михайла Гаврилка чудово виконав гурт автентичної музики “Коралі” (Галина Похилевич, Людмила Зборовська, Лариса Лукашенко). Всі учасниці гурту були в старовинних полтавських строях!
Виступив і автор книги Роман Коваль. Він звернув увагу на те, що Михайло Гаврилко міг 1911 року залишитися в Парижі, здобути там славу та комфортне життя. “Але він прагнув війни з Росією, щоб відвоювати свою Батьківщину. 1915 року Михайло взяв участь у всіх визначних битвах УСС проти Росії – у Карпатах, під Болеховом та Семиківцями. 1916 року він відкривав перші українські школи на Волині, самовідано захищаючи українських селян Волині від насильства австро-угорської влади, рішуче боровся проти полонізації Волині, яку здійснювали польські чинники австро-угорської військової влади. Гаврилко не ставився до гречкосіїв із погордою як Донцов, він добрим словом і добрими ділами спонукав їх ставати оборонцями рідної землі”.
У презентації взяли участь онуки Михайла Гаврилка – Ярослав, Орест та Любомир Абрагамовичі та члени їхніх родин – нефролог Тереза Абрагамович, аспірантка кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Христина Абрагамович із чоловіком Андрієм Васечком та сином Данилом, доцент кафедри дерматовенерології та терапії №1 ЛНМУ ім. Данила Галицького Леся Іваночко, дерматовенеролог Олена Абрагамович з дочками Лесею та Іриною, доцент кафедри внутнішньої медицини №1 ЛНМУ ім. Данила Галицького Мар’яна Абрагамович із чоловіком – доктором медичних наук, професором Яном Варесом та сином Яремою Варесом, кандидат медичних наук Уляна Абрагамович із чоловіком Ярославом Стецівим та дочкою Златою. Доктор медичних наук, професор Орест Абрагамович щиро дякував меценатам видання та всім, хто допоміг створити цю диво-книгу.
Постать Михайла Гаврилка викликала у львівської інтелігенції значний інтерес. У Львівському палаці мистецтв був аншлаг: місць не вистачило, люди стояли в проходах.
У залі зібралося поважне товариство: легендарний син легендарного батька Юрій Шухевич із дружиною Лесею, син славетних Михайла Сороки та Катерини Зарицької – Богдан Сорока з дружиною Любою, колишній політв’язнеь Богдан Климчак, голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок, проректор Львівської академії мистецтв ім. Миколи Лисенка професор Мирон Кушнір, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка художник Ярослав Мотика, доктор історичних наук Богдан Якимович, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету ім. Івана Франка професор Василь Лизанчук, директор Науково-дослідного центру історії Національно-визвольних змагань професор Ярослав Лялька, заслужений журналіст України Ганна Стоцька, заслужений артист України Петро Остапишин, художниця Іванка Онуфрик, голова Львівської обласної спілки політв’язнів та репресованих, головний редактор газети “Нескорені” Володимир Горовий, голова Львівського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Ярослав Гера, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка Ігор Стефанський, завідувач кафедри сходознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярема Плахотнюк (син письменниці Ірини Вільде), історик Ярослав Сватко, композитор Теодор Кукуруза, фотомайстер Любомир Криса, заслужений діяч мистецтв Василь Глинчак, архітектор Микола Бідняк, доцент Української академії друкарства Роксолана Зацерковна, голова літературно-мистецького об’єднання “Оберіг” Оксана Карнага, письменники Роман Пастух та Микола Дубас, поет Зеновій-Тарас Масний, лікар із Дрогобича Любомир Хамуляк, колишній мер Львова Василь Шпіцер, а також меценати видання – Орест Папроцький із дружиною Марією, доктор хімічних наук Ігор Завалій з дружиною Галиною та кандидат медичних наук Андрій Петрух.
Цього ж дня відбулася зустріч Романа Коваля у Львівській державній обласній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник) з активістами Українського національного середовища (організатор Євген Селевич, директор Наукової бібліотеки Львівської національної академії мистецтв). Тут теж було добірне товариство: доктор економічних наук, професор Богдан Заблоцький, соліст Львівської національної опери Степан Тарасович, співак і композитор Роман Ковальчук, адвокат Борис Мудрий, доктор технічних наук Світлана Гавенко, художники Ігор Копчик, Дмитро Парута та Василь Семенюк, реставратор Борис Іванів, соціолог Тарас Плахтій, письменниця Звенислава Левус, учений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка Григорій Чопик, актор Львівського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Юрій Брилинський, аранжувальник Юрій Тур, викладач кафедри моделювання Львівської національної академії мистецтв Ірина Грицюк, студентка Львівської національної музичної академії Тетяна Пащак, солістка оперної студії Львівської національної музичної академії Оксана Нагай, Богдан Горбовий (Товариство наукових викладів ім. Петра Могили), Борис Пошивак (Студентське братство Львівщини), Ольга Зеленчук (Європейська бізнес-асоціація) та інші достойники.
Оці – далеко неповні! – списки учасників зустрічей засвідчують великий інтерес львівської інтелігенції до постаті Михайла Гаврилка, творчий розквіт якого пов’язаний зі Львовом та іншими містами Галичини.
Михайле, вітаємо Тебе з поверненням!
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
|
