Преславне не в такому ж і далекому 17 столітті стольне місто Чигирин з настанням епохи панування на українських землях Московії розділило сумну долю інших гетьманських столиць України – Батурина і Глухова. Суть імперської політики полягала в тому, щоб перетворити визначне місто Гетьманщини на адміністративний центр найнижчого рангу – повітове, заштатне містечко. І мета була досягнута. І за часів СССР Чигирин залишався малопомітним населеним пунктом: з усіх районних центрів Черкаської області він мав найнижчий рівень розвитку міської інфраструктури. Фактично, це було велике село, яке вже й не згадувало про свою колишню славу.
Ставлення до нашого міста на початку української незалежності не змінилося. Покращилася ситуація 1995 року у зв’язку з відзначенням на державному рівні 400-ліття від дня народження Богдана Хмельницького. Тоді наше містечко так причепурили до приїзду високоповажних мужів, що на його обличчі нарешті зблиснула минула слава. Але урочистості завершились, і чигиринці знову відчули, що їхня мала батьківщина державі не потрібна.
Змінювалися влада, президенти та уряди, а державна політика щодо національної історії не змінювалася. Де ж ті люди, яким важливо повернути пам’ять про славне минуле! Де ті козаки, що люблять Україну не лише до глибини душі, а й до глибини своєї кишені!
І Чигиринщині нарешті пощастило. Одним з важливих етапів повернення не лише обличчя, а й характеру нашого міста стало створення в Чигирині на місці колишнього гетьманського двору історико-архітектурного комплексу “Резиденція Богдана Хмельницького”. За будівництво цього великомасштабного проекту у 2006 році взялося підприємство МП “Мехбуд” (Черкаси) на чолі з інженером Володимиром Сапою, відомого своєю благодійністю. Саме він доклав максимальних зусиль, аби втілити в життя цей надзвичайно важливий для Чигиринщини та й усієї України задум. Історичну, наукову і пізнавальну роль цього об’єкту важко переоцінити, адже він дає нашим сучасникам уявлення про те, в яких умовах мешкали й працювали вищі керівники Української держави середини XVII століття: Богдан Хмельницький, Іван Виговський та Петро Дорошенко.
Резиденцію Богдана Хмельницького відтворено на основі архівних та історичних джерел, відомостей про архітектурний стиль і декоративне оздоблення будівель того часу та досліджень археологів. Саме науковці достеменно з’ясували, де була резиденція і який вона мала вигляд.
На адміністративному подвір’ї відновлено будинок гетьмана, військову канцелярію, курінь козацької варти, вартівню й скарбницю. Господарська частина складається з будинку батьків гетьмана, людської, поварні, комори для збіжжя, комори для харчів, стайні.
Масштаби робіт, проведених істориками, археологами і будівельниками, вражають. Як результат, у Чигирині постав величний архітектурний комплекс, що поруч з іншими історичними принадами Чигиринщини з року в рік вабить сюди все більше і більше туристів з України та інших держав світу. 
Я пишаюся тим, що народилася в Чигирині, де починалась Українська державність. Це місто козацької слави. Нехай пам’ятки гетьманщини, відновлені благодійними серцями і державою, нагадують про бурхливу і героїчну історію першої столиці України. І допоможуть повернути козацький дух його сучасним мешканцям!
Юлія ЖАДАН, Історичний клуб “Холодний Яр” |
