Незабаром вийде книга дослідника доби Визвольних змагань українського народу в 1914 – 1920-х рр. Романа Коваля під назвою “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”. Новий його герой – талановитий художник, скульптор, поет, вояк. Михайло Гаврилко народився 5 вересня 1882 р. на Полтавщині. Закінчив Миргородську художньо-промислову школу, згодом – Краківську академію мистецтв, стажувався в Парижі. Основна тема його творчості – Шевченкіана, бо він вважав Кобзаря головною фігурою української історії та української духовності.
Під час Першої світової війни Михайло Гаврилко у складі УСС брав участь у боях проти військ Російської імперії, а на початку 1920-х років воював як отаман на Полтавщині. На полях битв він вправно володів зброєю, а в мистецькому просторі його головним знаряддям був стек – дерев’яний інструмент скульпторів.
Перед нами постає особистість українця-соборника, в якій поєдналися тонка душа мистця і войовничий козацький дух.
Значний мистецький внесок Михайло Гаврилко зробив і для буковинців. Перебуваючи в першій половині 1914 р. на Буковині, він спорудив погруддя Тараса Шевченка в Чернівцях і Кіцмані, а також погруддя Юрія Федьковича. Його творіння сприяли пробудженню національної свідомості буковинців, ідентифікації себе як українців, попри те, що емісари сусідньої Румунії насаджували стереотип, що мешканці Буковини – це румуни, які забули рідну мову.
Ось що написав про скульптора відомий письменник Юрій Липа: “Гаврилко завжди буде цікавий для українців, як довго буде українська земля, бо він виріс з цієї землі”.
У книзі буде опубліковано близько 400 старовинних фотографій, більшість з яких вперше.
Дмитро ПРОДАНИК, представник
Історичного клубу “Холодний Яр” на Буковині
Чернівці |
