 Волинський отаман Дмитро Тимофійович Соколовський народився 23 жовтня 1894 р. в с. Горбулів Радомишльського повіту, нині Черняхівського району Житомирської області. В повстанському русі брали участь його брати – Олекса, Василь, Степан, сестра Олександра (отаманша Маруся) та батько Тимофій. 1919 року Дмитро командував повстанською бригадою, склад якої у час розквіту становив 8000 козацтва. Загинув отаман під час наступу українського війська на Київ, – коли московська комуна тікала у свою Совдепію. Загинув від руки зрадника. Трагедія сталася 8 серпня 1919 р. у рідному селі.
Місце вічного спочинку Дмитра Соколовського на кладовищі села Корчівка зберігалося в таємниці 90 літ – на могилі не було ні хреста, ні горбика. І ось 17 жовтня на кладовищі с. Корчівка Черняхівського району урочисто відкрито ошатний пам’ятник.
Меморіальний мітинг відкрив Аркадій Янович, сільський голова с. Сліпчинці, до сільради якої належить Корчівка. У вшануваннях отамана взяли участь герой України Левко Лук’яненко, голова Радомишльської районної ради Олександр Ткачук; борець за волю України Василь Овсієнко, заступник голови Національної спілки письменників України Василь Шкляр; автор книжки про Марусю Соколовську Кость Завальнюк, бандурист Олександр Гончаренко, отаман Вінницького полку ім. Івана Богуна Володимир Воловодюк, заступник голови СОУ Євген Лупаков, представники Чорних запорожців Олександр Стець, Орест Стець, Василь Ільчишин, поет Володимир Кобилинський, учень Горбулівської школи Максим Войтенко, онучки отамана Василя Соколовського Ліза й Ніна Соколовські, онук повстанського священика Степана Соколовського, Леонід Соколовський, із дружиною Іриною, правнуки отамана Степана Соколовського Олексій і Яна, правнуки отамана Василя Соколовського Валерій Соколовський та Андрій Соколовський, який прибув на вшанування з Парижа.
Освятив пам’ятник отець Василь (УПЦ КП).
Вів меморіальний мітинг Роман Коваль.
Основні організаційні турботи лягли на плечі краєзнавця Якова Грищука, голову Пошукового загону Овруцького сільськогосподарського професійного училища №35. Саме йому належить головна заслуга відкриття пам’ятників родині Соколовських у Горбулеві 5 вересня і Дмитрові Соколовському 17 жовтня в Корчівці.
Спонсорами монументів стали старовіри з м. Хмельницького та баптисти Закарпаття. Пожертви на побудову пам’ятника в Корчівці склали також голова Радомишльської районної ради Олександр Ткачук, приватний підприємець і заступник голови Черняхівської районної організації Української народної партії Василь Когут, голова Житомирської обласної організації партії “За Україну” Валерій Колосівський, письменник Василь Шкляр та скульптор Петро Лантух.
У відкритті пам’ятника взяли участь делегації Історичного клубу “Холодний Яр”, Пошукового загону Овруцького сільськогосподарського професійного училища №35, Української народної партії, партії “За Україну”, Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна, Черняхівської паланки МГО “Козацтво Запорозьке” на чолі з Миколою Бутриком та Олегом Шевцовим, Житомирської організації Українського козацтва на чолі зі Святославом Васильчуком, Овруцького гайдамацького полку та Коростенського гайдамацького полку, що входять до організації “Древлянське військо”.
Після урочистостей Ліза Соколовська запросила всіх учасників на поминальний обід у Горбулів – родинне село отамана, у школу, де він колись працював учителем. Організаторами вшанувань стали Пошуковий загін Овруцького сільськогосподарського професійного училища №35, Історичний клуб “Холодний Яр”, депутат Черняхівської районної ради Наталя Ковшевна та родина отаманів Соколовських.
Благородну ініціативу вшанування козаків і старшин Армії УНР підхоплюють патріоти з різних країв. Невдовзі в Богуславі Київської області біля Свято-Миколаївського чоловічого монастиря буде урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь козаків Армії УНР Івана Білецького та Оверка Бондаренка, учасників Другого зимового походу. “Московсько-жидівська комуна” стратила їх у містечку Базар на Волині – попри те, що вони були військовополоненими, а відтак були захищені міжнародним законодавством.
У с. Степанці Канівського району Черкаської області на стіні сільської школи вже встановлено, але ще не освячено, меморіальну дошку на честь Оникія Тимофійовича Кучера, козака 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії Української повстанської армії Другого зимового походу. Їхні анкети я знайшов у Державному архіві СБУ та опублікував у книзі “Рейд у вічність” 2002 року, а згодом у збірці “Другий зимовий похід або Листопадовий рейд” (2006).
10 листопада пам’ятник борцям за волю України зависочіє в Легедзиному Тальнівського району Черкаської області. Ініціювали його побудову наші друзі – брати Афанасьєви, Сергій і Валерій, уродженці цього села.
Своєрідною відповіддю орді, яка вийшла з донецьких степів, став рух за вшанування борців за Самостійну Україну в 1917 – 1920-х роках, яке ініціювали Всеукраїнське політичне об’єднання “Державна самостійність України” та Історичний клуб “Холодний Яр”.
Слава борцям за волю України!
Роман КОВАЛЬ
На світлині – бандурист Олександр ГОНЧАРЕНКО та член Історичного клубу “Холодний Яр” Петро БИЛИНА біля могили Дмитра Соколовського. 17 жовтня 2010 р..
|
