“З інших видань”
(Допис з Грималівщини)
У судовій грималівській окрузі живе, не зважаючи на дуже численну повоєнну колонізацію із заходу, все ще около 60 проц. українців. Крім цього, є тут 32 проц. латинників із поляками та около 3 проц. жидів. Цю людність обслуговує у всіх потребах ціла маса жидівських купців, що не продають нічого з українського промислу, 5 жидів адвокатів на двох українців, 4 лікарів жидів та один технік-дентист жид і лиш 1 лікар українець. Усі ті купці, адвокати і лікарі-жиди живуть головно з українських мас і то дуже добре, наслідком малого нац. освідомлення тих мас та вміло веденої конкуренції супроти українців-адвокатів та лікарів (бо купців-українців нема!).
Та відношення тут жидів до їх українських хлібодавців далеко нeпоправне. Ані один купець, адвокат чи лікар-жид не має у себе хоч-би одної української книжки, не передплачує ніякого українського часопису чи журналу, не дає ніколи нічого на ніякі українські ціли, навпаки, не один з них ставиться з погордою, а то й ненавистю до всього, що українське. Одначе на цьому не кінець. Українці у декого з них – це також “кабани”, “петлюрівські погромщики” і т. д.
Дня 2 квітня ц. р. відбулася у городському суді в Грималові до ч. II. кґ. 171/35 карна розправа проти українця Віктора Кльована, обвинуваченого лікарем-жидом, д-ром Крайзлєром, за те, що обвинувачений В. Кльован, без причини спровокований д-ром Крайзлером, грозив йому нібито побиттям. В. Кльован боронився тим, що д-р Крайзлер перед ріжними особами прозиває його згірдно “кабан” та осуджує його у забиранні фір з хорими пацієнтами (до речі, з українськими селянами) та в спрямовуванні їх до “кабаньского д-ра”, себто до українського лікаря д-ра М. Добромиля. Вислід тої розправи неважний, а важне те, що для д-ра Крайзлєра українець – це тільки “кабан”, але дуже болить його, коли цей “кабан” свій тяжко запрацьований гріш занесе до свого лікаря, a не до нього.
Чи зрозуміють це українці?
Діло. – 1935. – 12 квітня.
Особливості мови збережено. |
