“350 тому…”
По смерті Богдана Хмельницького на Україну посилився тиск Речі Посполитої та Московського царства. Війна на два фронти не могла принести Україні нічого доброго. Розуміючи це, Гетьман Іван Виговський намагався увійти в порозуміння з поляками, але оскільки цей проект зазнав невдачі, то у вересні 1659 р. він утратив владу. Опозиція на чолі з паволоцьким полковником Іваном Богуном підтримала обрання Гетьманом України Юрія Богдановича Хмельницького, сподіваючись, що авторитет його родини об’єднає українське суспільство.
Проте опозиційна група переяславського полковника Тимофія Цюцюри запросила втрутитися в суперечку московське військо, яке охоче зайняло північно-східні терени нашої держави. Військо привів князь Олексій Трубецькой, нещодавно знеславлений Іваном Виговським під Конотопом.
Щоб не втратити окупованих московським військом територій, Юрій Хмельницький погодився підписати з царем Переяславську угоду 1659 року. Та внаслідок зрадницької діяльності Тимофія Цюцюри українська сторона під час переговорів змушена була піти на суттєві поступки, зокрема, погодилася вивести війська з Білорусі, видати московському уряду родину Виговських та не допустити старшин, що відзначилися в українсько-московській війні 1658 – 1659 років, посідати керівні посади в Українській державі.
Щоб виконати обіцянку щодо родини Виговського, до міста Бара, де зібралися прихильники та рідні усуненого від влади Гетьмана, підійшло військо наказного гетьмана Михайла Ханенка. Але барський замок здобути не вдалося, і на початку січня 1660 р. Ханенко зняв облогу.
15 січня 1660 р., у понеділок, до Суботова привезли тіло замученого в Калузі Данила Виговського, рідного брата Івана Виговського. Він був одружений з Оленою Хмелівною, сестрою Гетьмана Юрія Хмельницького. Після перевороту, спрямованого проти його брата, Данило Виговський у жовтні 1659 р. спробував забрати зі Сміли свою родину, але в Лисянці його схопили московські найманці – козаки корсунського полковника Якова Улезька.
По дорозі до Москви Данила закатували. Очевидці пишуть, що “все тіло його було пошматоване батогами, очі виколоті і сріблом залиті, вуха свердлом вивернуті і сріблом залиті. Пальці перерізані. Ноги по жилах розібрані… Прибіг (Юрій) Хмельницький уранці, побачивши тіло, гірко плакав”.
Поховали Данила Виговського у Суботівській церкві Святого Іллі поруч з Богданом Хмельницьким та Тимошем Хмельниченком.
Такими були перші наслідки “замирення” з Московським царством.
Сергій КОВАЛЕНКО |
