 5 червня в Боярському краєзнавчому музеї відбулася презентація нових видань Історичного клубу “Холодний Яр” – “Це було давно” Юрія Горліса-Горського і “Таємниця отамана Зеленого” Романа Коваля.
Як завжди, вечори історичного клубу перетворилися на свято вишуканої української пісні. Цього вечора дарували народні скарби народна артистка України Світлана Мирвода і кобзар Святослав Силенко.
Світлана Мирвода презентувала свої нові пісні – “За байраком байрак” (на слова Тараса Шевченка) та “Як рушали козаченьки” (на слова Бориса Списаренка), а ще душевно виконала “Мій друже Ковалю” (сл. Миколи Матоли).
Святослав Силенко проспівав серцем пісні “Про отамана Зеленого” (сл. Миколи Щербака, муз. Тараса Силенка), “Буде нам з тобою що згадати...” та “Чи то грім гримить...” (на слова відповідно Юрія Буряківця та Романа Купчинського).
Роман Коваль коротко представив книжки, а поет Владлен Ковтун розповів про творчість Юрія Горліса-Горського і зачитав фрагмент книги Романа Коваля “Таємниця отамана Зеленого”.
Промовляли читач книги про дітей-розвідників отамана Зеленого – восьмикласник Роман Якимчук та його мама Марія Якимчук. Високо оцінила виховну роль книги для дітей “Таємниця отамана Зеленого” вчителька історії Валентина Сизон із с. Тарасівки.
А ще Роман Коваль розповів про Генрієту Ган, боярську підпільницю доби УНР. І закликав вшанувати її в назві вулиці та встановити в Боярці меморіальну дошку.
Про начальника 10-го повстанського району отамана Пилипа Косаря-Драника оповіла його землячка Людмила Гребенюк із с. Княжичів. Генрієта Ган входила до його підпільної організації, зокрема стала його посланницею в Польщу до ППШ Юрка Тютюнника.
Благословив зібрання капелан ЗСУ Дмитро Присяжний. У зустрічі взяли участь староста с. Княжичів Олександр Шевчук і Любов Дудич, завідувачка бібліотеки с. Княжичів. Гостей щиро вітали директорка музею Галина Терпиловська і Мар’яна Галь, начальниця відділу культури Боярської міської ради, яка кожному творцю презентації вручила подяки від міського голови Боярки Олександра Зарубіна.
Наприкінці Роман Коваль згадав “незлим тихим словом” отамана Орлика, якого колись зобразив бандитом брехун і прислужник Москви Микола Островський. Саме йому пам’ятник стоїть замотаний у плівку на подвір’ї музею. Саме його працівники музею прославляли десятиліттями...
Роман Коваль продекламував уривок зі своєї передмови до книжки “Отаман Орлик”. “Читаючи в дитинстві роман Миколи Островського «Як гартувалася сталь», – признався Роман Коваль, – я переживав, коли Орлик зі своїми хлопцями несподівано виринав з лісової імли та обстрілював комсомольців, які прокладали вузькоколійку в Боярському лісі, щоб врятувати киян від холоду... Так, Орлик, напустив і холоду, і жару на окупантів та їхніх лакуз – він безжально рубав, стріляв і вішав, брав у заручники! Руйнував залізницю, пускав під укіс потяги, перешкоджав господарській діяльності завойовників, мобілізував селян, творив партизанські загони, роззброював і роздягав червоноармійців, робив усе можливе, щоб захистити рідну землю від російських орд, від кривавої «московської комуни». А як же з насильниками розмовляти! Терор на терор!..
А національну ідею полковник Орлик сформулював лаконічно: “Українська держава, слава борцям за неї, смерть усім, хто проти неї!”
Читайте книжки Історичного клубу “Холодний Яр”. Пізнавайте історію Визвольної боротьби. Згадайте борців за УНР, які є славними попередниками героїв нинішньої війни за нашу свободу. Книги “Це було давно...”, “Таємниця отамана Зеленого” та інші можна придбати тут: http://otamania.in.ua
Подяка о. Дмитру та панові Миколі Власенку за вечірню екскурсію історичними місцями Боярки. Пошана Андрієві Ковальову, який встановив меморіальні дошки нашим національним героям.
На світлині – Роман Якимчук, читач книги “Таємниця отамана Зеленого”. 
|
