Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Російську “культуру” – на смітник історії


Іванка Біла-Кондратьєва на своїй сторінці у ФБ розповіла, що знайома – вчителька російської мови та літератури – сказала їй: “Я дуже рада, що більше не працюю в школі. Бо, мабуть, мені важко було б навчати дітей мови, яку я зненавиділа, мови, якою пуйло дає команди на вбивство українців. Зненавиділа і літературу «расєї», бо що ж це за література, яка виховує моральних виродків, убивць, ґвалтівників. Ненавиджу всіх і все, що пов’язане з «расєєю». Ніколи не забуду, ніколи не пробачу!” “Денацифікація? – прокоментувала Іванка Біла-Кондратьєва. – Ні? Дерусифікація”. 
Цю історію я поширив на свою сторінку у ФБ. У відповідь – коментарі, зокрема Андрія Карповича. Наша з ним розмова вийшла повчальною, можливо, навіть історичною – через її важливі висновки. Ось вона.
– Рік тому пішов на культурний злочин, – написав Андрій Карпович, – відніс кілька десятків книг російською мовою на смітник. Внутрішня боротьба була довгою, але перемогли гидливість та ненависть до цієї мови через її носіїв.
– Це не культурний злочин, це санація, – відповів я.
– З дитинства люблю читати, а тепер викидаю знайомі та улюблені книги. Якби колись мені про таке сказали, я не повірив би, але сталось.
– Цей ваш приклад треба пропагувати. А то, бувало, приходиш в українську родину, підходиш до поличок, а там – Лермонтов, Пушкін, Тургенєв, Толстой та інші чужі авторитети... Одна радість, що все це не читається десятиліттями, покривається пилом.
– Для багатьох книги не тільки прикраса інтер’єру, а й старі друзі, і прощатися з ними важко. Я попрощався з трьома десятками, але ще маю чимало, й вагаюсь. Тут ще питання в тому, що ані діти, ані внуки читати таку літературу не хочуть, тож шлях один – на смітник, як не сумно.
– Сумувати не варто, тільки радіти. Дмитро Донцов писав, що спершу українців завоювали російські класики, а потім прийшли чекісти у шкірянках та Червона армія. Ваш вчинок мудрий, і шкодувати нема за чим. Ви – приклад для наслідування.
– Дякую. Продовжу санацію.
– Я давно викинув російські книги, єдина, за якою шкодую, це Салтиков-Щедрін, бо він так висміяв кацапів, що просто клас, показав їхню ницість та убогість...
– Ви мені додали наснаги, бо з книгами ще й пов’язані якісь спогади, але маю ту залежність побороти і справді перейти ментально на новий якісний рівень.
– Ви вже перейшли на новий якісний рівень, тільки варто відкинути сумніви і іншим радити так чинити.
– Так, погоджуюсь. Маю деяку війну з собою. Першою перемогою вважаю перехід на українську одразу після служби в совєтській армії. Це був 1980 рік. Я вчився у школі з російською мовою викладання, потім – армія, технікум, і раптом з’явився внутрішній протест проти російської. З тих пір і досі принципово виступаю за українську в Україні.
– Коли робиш правильну справу, сумніви – це зло.
– Це точно.
Ось така відбулася повчальна розмова 7 квітня 2022 року.
Отже, звільняймо свій життєвий простір від російської “культури”, заповнюймо його книгами дорогих нам людей – Олени Теліги, Олега Ольжича, Василя Стуса, Василя Симоненка, Ліни Костенко та інших рідних за національною належністю і духом.

Роман КОВАЛЬ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ