(16.10.1951, м. Борзна – 2.10.2021, м. Харків)Після нетривалої хвороби пішов із життя громадський діяч, письменник, журналіст, добра і чуйна людина Валерій Дяченко. Філолог, викладач української мови та літератури, завідувач відділу літературно-мистецької критики республіканського журналу “Прапор” у 1976 – 1990 рр. (тепер “Березіль”), учитель української мови та літератури Харківського ліцею № 89 (1995 – 1996), проректор з наукової роботи Харківського інституту МАУП (2004 – 2005). За його спiвавторства й редакцією вийшла перша в Харковi популярна хрестоматiя української лiтератури для старших класiв у двох томах. Валерій Дяченко писав літературно-критичні й мистецтвознавчі статті, есеї, публіцистику, поезію, гумор і сатиру, пародії; перекладав, він автор понад 300 текстів.
Валерій Дяченко – журналіст і організатор національної преси, один із засновників і керівників Асоціації українських письменників, лауреат ХОО НСПУ 2007 р. в номінації “Кращий публіцист року”, засновник і головний редактор газет “Просвіта” (1990), “Слобожани” (1991 – 1992), “Вічовий дзвін” (1994 – 2002), “Глас народу” (2002 – 2004) та ін.
Автор публіцистичної книжки “Академік М. І. Дробноход” (2002; наклад 60000), має понад 300 публіцистичних текстів. Харківський кореспондент американського радіо “Свобода” (2000 – 2002). Один з очільників ХОО НСПУ і ХОО НСЖУ.
Як директор видавництва “Глас” за понад два десятиліття видав понад 100 видань, зокрема книжки про Тараса Шевченка, Григорія Сковороду, Гната Хоткевича, науково-популярний збірник “Щедрик”, наукові дослідження Костя Черемського про кобзарство, збірник пісень композитора Валерія Калиниченка та ін.
Валерій Дяченко – засновник і президент Гуманітарно-літературної асоціації Г. С. Сковороди (з 1993), пропагандист і дослідник спадщини видатного філософа, голова найстарішої української громадської організації Харкова – Харківського міського товариства “Спадщина”. З кінця 1980-х був незмінним наставником Спілки української молоді, активним учасником Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.
Вічна пам’ять! Редакція газети “Незборима нація” 
|
