(25.06.1933, м. Коростишів – 1.11.2021, Київ)
Микола Білорус – онук члена Центральної Ради Саватія Березняка. Написав про нього книжку у двох частинах (2009). Подарував її Історичному клубові “Холодний Яр”. Чоловік він був спокійний, стриманий, мовчазний. Враження про нього в мене залишилося гарне – як про людину дієву, світлу.
Від молодих літ він перекладав українською твори переважно російських авторів (С. Єсенін, Л. Андреєв, М. Булгаков, А. Виноградов, В. Тендряков, А. Бітов, Ф. Іскандер). До слова, письменник Володимир Тендряков – учень мого дідуся Сільвестра Степановича Барика (під час його перебування на засланні в Архангельській губернії в 1930-х роках).
З перекладацького доробку опубліковано роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (“Фоліо”, 2005) та оповідання В. Тендрякова “Хліб для собаки” (журнал “Всесвіт”, № 1–2, 2008). 2010 р. Микола Білорус закінчив переклад українською роману Ф. Достоєвського “Бісота” (в оригіналі “Бесы”). А ще переклав повість Михайла Булгакова “Собаче серце”, повість Володимира Тендрякова “Смерть голови колгоспу”, його оповідання “Хліб для собаки” і роман Володимира Набокова “Лоліта”.
Упорядкував збірник до 70-річчя свого товариша – перекладача, в’язня російських таборів Ростислава Доценка, написав про нього спогади “П’ятдесяті” (“Він просто йде”). Упорядкував книжку вибраних критичних та літературознавчих статей Р. Доценка “Критика, літературознавство: вибране” (2013).
З 2000 р. Микола Білорус досліджував біографії діячів Української революції 1917 – 1921 рр., має публікації про свого діда С. Березняка, Л. Бочковського, П. Бензю, П. Блоху, К. Коржа, І. Часника, Г. Пищаленка.
Вічна пам’ять!
Роман КОВАЛЬ |
