 Видавництво Марка Мельника випустило у світ книгу Романа Коваля “Жінки у Визвольній війні. Історії, біографії, спогади. 1917 – 1930”. Це перша спроба зібрати й систематизувати нариси і спомини про славні імена наших козачок та сестер милосердя, які вміли і воювати, і гоїти рани. Автор представив добу українсько-російської війни в 1917 – 1920-х рр. крізь призму доль героїчних козачок, які могли й чоловіків підняти в атаку. Автор також розповідає про легендарних підпільниць, медиків, письменниць і діячок культури. У книзі названо понад пів тисячі імен дівчат і жінок, які боролися за незалежність нашої Батьківщини і віддавали за неї своє життя. У багатьох випадках їхні імена не збереглися. Наприклад, український воїн на еміграції з вдячністю згадав у спогадах ту невідому, яка врятувала йому життя, але імені її він не знав. Роман Коваль пише: “Багато українців назавжди пропало, а з ними і пам’ять про Визвольну боротьбу, мільйони ж українців, нажахані апокаліптичним терором, на десятиліття міцно стулили вуста. Й не передали нам той скарб знань про найкращих, який мусили передати”.
Нині ми по крихтах відновлюємо нашу правдиву історію. І в документах, і навіть у радянських художніх творах зазначено, що отаман Орлик (Федір Артеменко) добре поставив розвідку. За розвідниць були дівчата і жінки – добровільні його помічниці. У книзі названо імена цих героїнь – вони стали відомі завдяки чекістським документам. Хочеться сподіватися, що не всіх помічниць Орлика виявили чекісти, а отже, й імена їхні залишилися невідомими.
Зв’язковими Орлика були вчителька Клавдієвської школи Віра Іванівна Браницька, Катерина Домбровська (Думбровська) із с. Феліціалівки (тепер Здвижівка Бучанського району), Ганна Лучай з Бучі (її батько працював в адміністрації Південно-Західної залізниці), інтелігентна дівчина Савранська з Тарасового хутора біля с. Бабинців. Виноградова тримала зв’язок отамана Орлика зі Всеукраїнським центральним повстанським комітетом. Довіреною особою Орлика була вчителька із с. Загальців Маруся Ковриженко. Можливо, зв’язковою Орлика була й Марія Степанівна, її прізвище невідоме. Дружина лісника Пилипа Козловського возила листи Орлика в Київ і привозила відповіді. Після поранення отамана Орлика вона разом з дочкою надавала йому медичну допомогу.
Ім’я ще однієї героїні збереглося для історії завдяки гостомельському свободівцю Олександрові Друку. Ганна Семенівна Осадча була козачкою в загоні Орлика і загинула в боротьбі. Книга “Жінки у Визвольній війні” містить нарис Романа Коваля “Гостомельська козачка Ганна Осадча”.
Видання “Жінки у Визвольній війні” ґрунтується на документах із ГДА СБУ, ЦДАВО України, спогадах, щоденниках та свідченнях вояків і воячок Армії УНР та учасниць повстансько-партизанського руху. Книгу видано коштом Союзу українок Америки. Велика їм за це подяка!
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ,
Історичний клуб “Холодний Яр”
Ірпінь |
