Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Роман Михайлович Пастернак


Роман Михайлович Пастернак (14.01.1928, с. Утиховичі – 17.02.2021, Кривий Ріг)

Здавалося, ще не так давно громадськість вітала Романа Пастернака з 90-річним ювілеєм. Незважаючи на роки, ветеран мав на диво ясний розум і гарну пам’ять. Згадував події свого надважкого життя в найдрібніших подробицях і деталях.

Народився він у селянській родині в с. Утиховичах Перемишлянського р-ну Львівської області. У сім’ї виросло шестеро дітей. “Народився під Польщею, потім жив під більшовиками, а в 41-му прийшли німці”, – сумно констатував Роман Михайлович.
У п’ятнадцять років став членом молодіжної організації ОУН. Це було 1943-го. А в 1944-му, ще за німецької окупації, добровільно пішов в УПА. Проходив військовий вишкіл на Рогатинщині. Вишкіл проводив чеський капітан, готував їх як майбутніх офіцерів.
Перше бойове хрещення прийняв у бою з німецьким підрозділом. Незважаючи на те що в німців були танки, а в упівців – лише стрілецька зброя, вдало влаштувавши засідку, вони змогли відбити в окупантів захоплених ними людей. Це було в с. Тучному Перемишлянського району Львівської області.
У 1945-му, з приходом радянської армії, упівці змінили військову стратегію й тактику: відділ Романа Пастернака поділили на групи по 15 – 20 осіб. Його перевели до теренової боївки Перемишлянського району, якою командував “Богдан”. 28 червня 1947 р., виконуючи завдання, Роман потрапив у засідку...
Спочатку його доправили в Перемишляни, де майже тиждень катували, потім повезли до Львова в тюрму на Лонцького. Там його протримали під слідством 2 роки – до березня 1949-го. Зрештою, він опинився в Києві в Лук’янівській в’язниці, де й дістав вирок – 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Воркутинському таборі посиленого режиму. Працював у шахті. Чимало часу провів у карцері, адже брав активну участь у страйковому русі. Відбув повний термін покарання, а потім ще десять років його тримали у Воркуті під наглядом комендатури без права виїзду з міста. Тоді ж у Воркуті зустрів свою долю – таку ж, як і він, каторжанку-упівку Марію, з якою побралися. Прожили вони 30 років щасливого подружнього життя, виховали доньку і сина, дочекалися онуків.
1966 року Роман Пастернак отримав нарешті паспорт і можливість виїхати з Воркути, але без права поселення в Західній Україні. Не мав права зупинятися і в обласних центрах та великих містах, лише за 101 кілометр від них. І все ж доля привела його до великого міста – Кривого Рогу, де тривало велике індустріальне будівництво. Тут суворих заборон щодо поселення колишніх політв’язнів не дотримувалися: потрібна була робоча сила. За іронією долі, борцеві з комуністичним режимом вдалося влаштуватися слюсарем-складальником на завод гірничого обладнання “Комуніст”. Пропрацював тут аж 40 років! І хоча колишнього вояка УПА на початках там знову ледь не засудили, звинувативши в антирадянській пропаганді, він таки змусив місцеве начальство ставитися до себе з повагою.
З настанням потепління у громадсько-політичному житті СССР Роман Пастернак став активно долучатися до громадських справ. У 1989 р. одним із перших вступив до Народного руху України “За перебудову”. Згодом організував і очолив Центрально-міську районну організацію НРУ. З 1992 р. він – голова Криворізької міської організації Всеукраїнського братства ОУН-УПА. Став активним членом місцевого осередку Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”. У 2009-му Романа Пастернака призначили референтом спілки ветеранів ОУН Дніпропетровської області, а з 2011 року й до останніх днів він був повітовим головою Дніпропетровської обласної ветеранської організації “Всеукраїнське братство ОУН-УПА”.
У січні 2018 р. з нагоди 90-річчя Указом Президента України Петра Порошенка № 11/2018 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України” був нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.
“Я все життя віддав боротьбі за Україну – і коли воював у лавах УПА й смерть ледве не кожного дня зазирала мені у вічі, і коли був на каторзі, і в подальші роки. І хоч була велика загроза моїй родині, моїм рідним, я ніколи не відмовлявся від свого прагнення побачити Україну та українців вільними. Боротьба за Україну продовжується й зараз, тож я закликаю всіх об’єднатися в цій боротьбі, адже Україна – це найдорожче, що в нас є. І вона зараз у великій небезпеці. Тому треба єднатися – не сваритися між собою, а єднатися, щоби побороти ворога. Я не знаю, як кому, а мені Україна дуже дорога – і тому, що такої немає більш ніде у світі, і тому, що за неї ми заплатили мільйонами життів, покалічених доль і надтяжкими випробуваннями. Головне, нам треба зараз побороти нашого одвічного ворога, і тоді, я впевнений, все буде добре”.
Ці проникливі, зворушливі слова сивочолий ветеран сказав наприкінці офіційного заходу з нагоди його 90-річчя. З цим, як свідчать його рідні, він пройшов до кінця свого складного й звитяжного 93-річного земного шляху. Почуймо ці слова!
Вічна пам’ять і вдячність Тобі, український звитяжцю!

Володимир СТЕЦЮК, Історичний клуб “Холодний Яр”
Кривий Ріг

  


Фото автора



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ