 Попри те, що 2020 р. був і для мене непростим, він виявився надзвичайно плідним: вийшло 5 нових моїх книг (на фото) і 3 було перевидано.
У січні 2020 р. в Києві в Музеї Революції Гідності разом зі співавторами Віктором Моренцем та Юрієм Юзичем я презентував т. 3 енциклопедії “«Подєбрадський полк» Армії УНР”, який вийшов у Видавництві Марка Мельника. У трьох томах цього видання – 1000 фотографій і біографій здебільшого невідомих вояків Армії УНР, УСС, УГА, вільних козаків, повстанців та отаманів! Це вагома робота! Всі співавтори пишаються нею!
У березні коштом добродія Володимира Габенця з Брусилова побачила світ книжка “Житомирщина в боротьбі”. Щира подяка також Владиславові Карпенку, Юрієві Юзичу, Маркові Мельнику, Костеві Завальнюку і Тарасові Беднарчику, які допомогли мені звершити цей книжковий монумент на пам’ять про житомирців, борців за волю України.
Хотіли цю книгу та “Подєбрадський полк…” широко презентувати, але всі п’ять запланованих березневих презентацій у Галичині через пандемію ковіду-19 було скасовано.
У квітні “Наш формат” перевидав “Історію України-Русі” Миколи Аркаса, де я виступив упорядником та автором передмови.
30 липня у Видавництві Марка Мельника побачили світ дві мої книги: “Донбас: радість і біль” та “Жінки у Визвольній боротьбі. Історії, біографії, спогади. 1917 – 1930”. І знову щира подяка співупорядникам – Юрієві Юзичу та Владиславові Карпенку! Сердечна вдячність Союзові українок Америки, коштом якого вийшла ця унікальна книга!
У жовтні разом з Юрієм Юзичем випустили пречудове видання – “Полковник Болбочан. Спогади, свідчення, документи”. А наприкінці 2020-го Марко Мельник ще перевидав дві мої книги: “Батькам скажеш, що був чесний” і “Жінки у Визвольній боротьбі. Історії, біографії, спогади. 1917 – 1930”. Отже, разом 8 книг, з них сім у Видавництві Марка Мельника!
Щира вдячність і людям, які допомагали фінансово: Володимирові Габенцю, Олегові Ситюку, Петрові Кузику, Олександрові Ткачуку, Тамарі Здоровецькій, Олександрові Юркову, Тарасові Силенку, Ростиславові Мартинюку, Ігореві Сметанському, Юрієві Міщенку зі США, Тарасові Конечному, дідові Карбалі із с. Цвітного, “Правому сектору” і ВО “Свобода”, а також союзянкам з Америки – Мар’яні Заяць та Наталії Павленко!
А ще я видав 12 чисел газети “Незборима нація”. Велика подяка моєму зятеві Олександрові Литвину, який макетував її та надавав упродовж року іншу безцінну допомогу, а також жертводавцям, які допомогли мені цілий рік видавати “Незбориму націю”, зокрема висловлюю подяку Українському конгресовому комітетові Америки (відділ на Лонг Айленд), завдяки пожертві якого ми змогли передплатити наше видання воїнам, ветеранам АТО, просвітянам, учителям та волонтерам!
Ще велике спасибі коректорці всіх моїх книжок і газети “Незборима нація” Надійці Овчарук, а також Миколі Владзимірському, який весь рік обслуговував сайт “Незборимої нації”, і Маркові Мельникові, який допомагав мені не дуже відставати від прогресу, зокрема створив сайт-крамницю Історичного клубу “Холодний Яр”, навчив його обслуговувати, тож тепер ви маєте можливість придбати книжки про Визвольну боротьбу через Інтернет, натиснувши http://otamania.in.ua
Хочу згадати добрим словом і Лесю Островську, яка організувала прекрасне Свято Покрови в Холодному Яру.
Восени Історичний клуб “Холодний Яр” створив ще одну добру справу: встановив у Києві прегарний пам’ятник полковникові Петру Болбочану (скульптори Михайло Горловий та Олександр Фурман). У цій справі Історичний клуб, який всіляко популяризував ім’я видатного полководця ще з 1990-х років, об’єднав навколо себе ВО “Свобода”, Національний корпус, “Правий сектор” та Музбат.
5 листопада Історичний клуб “Холодний Яр” подарував погруддя полковника Болбочана 3-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії, яку на Покрову названо ім’ям славетного Петра Болбочана. І взяв участь в урочистому відкритті погруддя в розташуванні частини в м. Харкові.
6 грудня, у День Збройних сил України указом Президента України 12-й Окремій бригаді армійської авіації надано ім’я кубанця, генерала-хорунжого Армії УНР Віктора Павленка. Звичайно, і тут не обійшлося без Історичного клубу “Холодний Яр”, який популяризував це славне ім’я ще з 2004 року, коли вийшла книжка “Нариси з історії Кубані”.
Радію і за нашого товариша – члена Історичного клубу “Холодний Яр” скульптора Ігоря Семака з Калуша, який створив надзвичайно вдале погруддя отамана Степової дивізії Костя Блакитного для Медведівського краєзнавчого музею.
Багато добрих справ цього року зробили й інші козаки та козачки Історичного клубу “Холодний Яр”, серед них і наш славетний Олег Куцин, і хранитель Холодного Яру Богдан Легоняк, і художник Дмитро Бур’ян, який створив десятки вояцьких образів – повстанських отаманів та вояків нинішньої українсько-російської війни, а ще у співпраці з Валерієм Мартишком спорудив прекрасний пам’ятник Миколі Міхновському у Згурівці. Як не згадати тут добрим словом і волонтерку та борця за українську мову Марину Хаперську, матір трьох дітей – патріотів нашої Батьківщини.
Дякую сердечно й Анатолію Зборовському, директорові Ірпінського краєзнавчого музею, який пише змістовні рецензії на всі книжки Історичного клубу “Холодний Яр”, і лікарям (насамперед Анні Конош), які повернули мене до праці. Спасибі вірним передплатникам “Незборимої нації” і книг про Визвольну боротьбу! Як гарно, коли люди, збагачуючи себе, допомагають нам!
Упевнений, що добрих справ було більше, що не все і не всіх своїх добрих товаришів я згадав. Вибачте, якщо когось проминув увагою!
Цей неповний звіт засвідчує, як малими силами можна робити великі справи, та ще й у такі складні часи!
Низький уклін воякам ООС, під омофором яких ми й здійснювали цю працю на надійно захищеній українській культурній ниві, зокрема членам Історичного клубу “Холодний Яр”, які боронять Україну на Донбасі Андрієві “Чорному” і Павлові “Серпню”, та нашому другові Сандро Картвелішвілі, грузинському добровольцеві, який у лавах 93-ї ОМБр “Холодний Яр” влучно і щиро реалізовує свою любов до Грузії і України! Сердечні вітання богам війни – українським артилеристам, перед якими ми з Тарасом Силенком та Ігорем Гаврищишиним на День прапора і День Незалежності презентували книжки про боротьбу предків зі зловорожою Росією за волю України. Щира подяка за визвольні пісні, які душу і тіло рвуть до бою, козакам нашого Історичного клубу – Тарасові Компаніченку, Сергієві Василюку, Василеві Лютому, Володимирові Самайді й Тарасові Силенку!
А Володимирові Барцьосу передаю вітання від повстанського отамана і генерала-хорунжого УПА Івана Трейка, для уславлення якого п. Володимир зробив чи не найбільше! А Євгенові Букету шлю вітання від славних гайдамаків Семена Неживого – про їхнього отамана Євген написав важливу книжку.
У рік 30-ліття Української держави мусимо зробити ще більше.
Творіть добро, і все буде добре! Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” щиро вітаю всіх, хто бореться за Українську Україну!
Слава Україні! Козакам слава! Роман КОВАЛЬ 
|
