21 листопада в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного відбулася презентація книги “Семен Неживий – лицар Холодного Яру” головного редактора газети “Культура і життя” Євгена Букета.
Книжка “Семен Неживий – лицар Холодного Яру” гармонійно доповнює дві попередні монографії автора, присвячені діяльності ватажків Коліївщини Івана Бондаренка та Микити Швачки. Євген Букет розповідає про життя і діяльність одного з найавторитетніших повстанських ватажків на широкому тлі історичних подій того часу. Семен Неживий був підступно захоплений російськими військовими і відправлений на каторгу. Повстанський загін Неживого, незважаючи на запеклий опір, був розбитий російським військом.
У передмові до книги кандидат історичних наук Іван Синяк зазначив: “Прагнучи всебічно дослідити постать Семена Неживого, автор вивчив наявні у джерелах біографії його підопічних, зібрав і прокоментував усі згадки про ватажка, що збереглися у народній пам’яті – легендах і переказах, присвятив окремий розділ інтерпретації образу Неживого в художній літературі, образотворчому мистецтві та кінематографі. Автора цих рядків, як історика-джерелознавця, чи не найбільш приваблює робота Євгена Букета з джерелами. Його критичний підхід до архівних джерел та опублікованих документів і майстерне володіння методами аналізу та синтезу були, мабуть, головними компонентами для успішного розв’язання поставлених дослідником завдань. Надзвичайно імпонує й відсутність у дослідника страху перед «чорновою» роботою, про яку свідчать численні посилання на архіви та фонди рукописів бібліотек. Це зайвий раз підтверджує, що автор володіє широким дослідницьким інструментарієм”.
У заключному розділі, названому рядком із поезії Тараса Шевченка “І повіє огонь новий з Холодного Яру”, Євген Букет висвітлює боротьбу за вшанування героїв-гайдамаків у радянські часи та в наш час. Лісничий Креселецького лісництва Олександр Найда почав ще в 1960-ті рр. увічнювати пам’ять борців за волю України на теренах Холодного Яру. Ця проблема була піднята на рівень керівництва Черкаської області і керівництва України – хоча в Москві плани увічнення пам’яті українських повстанців назвали націоналістичними. Перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест був звинувачений у хибах у національній політиці і поплатився своєю посадою.
У незалежній Україні вшанування борців за волю української нації і у ХVІІІ ст., і у ХХ ст. стало традиційним завдяки патріотичній громадськості. Євген Букет пише: “Від 1995 р. письменник Роман Коваль та очолюваний ним Історичний клуб «Холодний Яр» (від часу заснування у 1997 р.) збирають українців у серці козацької землі, на овіяних легендами заповідних пагорбах Холодного Яру. Щорічні вшанування Героїв Холодного Яру вже стали «часом паломництва» для багатьох патріотів. І справді, словами важко описати відчуття піднесення і гармонії, що панують у квітневі дні на Чигиринщині”.
У 2003 р. в Медведівці Богданом Легоняком було започатковано спортивно-краєзнавче свято Холодноярські ігри. Під патріотичними гаслами в Холодному Яру з 2015 р. щорічно проходить Фестиваль нескореної нації “Холодний Яр” (Грушківка, Суботів), з 2017 р. – етномотофест “Склик” (с. Івківці), з 2018 р. – Фестиваль старовинних мистецтв “Крутий заміс” (с. Мельники).
2007 року в Холодному Яру на берегах Гайдамацького ставу Роман Коваль та його побратими відродили традицію освячення зброї. Справжні українські патріоти готувалися до відбиття збройної агресії Росії. Перше освячення у третьому тисячолітті здійснив архієпископ Кіровоградський та Голованівський, керуючий Кіровоградською єпархією УПЦ КП Серафим (Верзун). Під час 24-х вшанувань Героїв Холодного Яру, 14 квітня 2019 р., зброю було освячено на території Мотрониного монастиря.
Євген Букет відзначає: “У Холодному Яру переповідають легенду, що Україна утвердиться лише тоді, коли буде належно вшановано лицарів-гайдамаків та їхній героїчний чин, коли буде спростовано всю брехню і облуду, що її наплодили про Коліївщину наші вороги. Дотримуючись критеріїв справедливості, маємо визнати, що трактування повстання в позитивному світлі в середовищі українського народу є ознакою морально-політичного здоров’я української нації”.
Книга “Семен Неживий – лицар Холодного Яру” багато ілюстрована репродукціями портретів історичних діячів і старовинних малюнків та сучасними фото.
На презентації Євген Букет також представив журнал “Пам’ятки України: національна спадщина” (№ 1 – 3 за 2020 р.), який об’єднав найсучасніші статті про Богдана Хмельницького.
Презентовані видання високо оцінили доктори історичних наук Тарас Чухліб, Сергій Сегеда, Ігор Гирич, кандидат історичних наук Іван Синяк, кандидат геологічних наук Ксенія Бондар, журналістка Тетяна Череп-Пероганич, вікіпедист Юрій Пероганич, Роман Коваль, Юрій Сиротюк та інші добродії.
Семенові Неживому вічна слава і вдячна наша пам’ять!
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ |
