Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Данило Терпило на засланні


Відомо, що Данило Терпило із м-ка Трипілля мав псевдонім Зелений. Серед різних версій походження цього повстанського імені була й така: мовляв, Симон Петлюра вважав Данила “молодим і зеленим”, тому і назвали його так. Версія ця, на мій погляд, не витримує критики, адже Данило Терпило в 1918 р. був досвідченим діячем, учасником двох революцій, політв’язнем і політзасланцем.
Донедавна ми мало що знали про поневіряння Данила Терпила на Півночі. Знали лише, що войовничий трипілець три роки прожив серед народу комі в с. Усть-Цильма Печорського повіту Архангельської губернії.
І ось завдяки архангельському історику Юрію Дойкову та бориспільському краєзнавцю Андрію Зилю ми нарешті довідалися про подробиці заслання одного з майбутніх творців Української революції.
Андрій Дойков – великий симпатик України, автор книги “П. П. Чубинський. Предтеча української свободи” та низки інших досліджень, присвячених періоду революції і терору в Україні. На справу Данила Терпила він натрапив в одному з архангельських архівів тоді, коли це прізвище йому нічого не промовляло. Тож він не надто уважно гортав її сторінки. Коли ж згодом довідався про кого йдеться, архангельські архіви вже “гостинно” зачинили двері – в Росії закінчився “період гласності”. Але добродій Дойков виявив наполегливість і через кілька років таки виборов можливість знову переглянути справу політичного засланця Терпила.
Свої записки про трипільця він переслав в Україну Андрію Зилю, а той взявся поширювати їх. Зокрема, розповідав він про період заслання і на презентації книги “Таємниця отамана Зеленого” у Національному музеї літератури України. Тож далі переказую те, про що довідався від пана Зиля і добродія Дойкова з Архангельська.
Усть Цильма – один з найближчих населених пунктів до Північного Льодовитого океану. Населення тут займалося риболовлею, полюванням, тваринництвом, насамперед оленярством. Північно-східна частина повіту являла собою неозору тундру, зрідка вкриту дрібним лісом, частково лишаями, мохом і дрібним верболозом. Адміністративно Усть-Цильма належала до Мезенського повіту, потім набуло статусу адміністративного центру Печорського повіту. До Архангельська від Усть-Цильми палицею не докинути – як не як 250 верст!
Вислали Терпила 22 вересня 1908 року. Разом із ним в Усть-Цильмі спокутували свої “гріхи” перед Російською імперією півтори сотні політичних бранців. Цікаво було б довідатися, хто саме, в якому колі перебував майбутній отаман.
Мабуть, ми ніколи не довідаємося про це, але зате знаємо, які книги формували характер борця.
Терпило разом з товаришем Андрієм Іващенком жив у будинку селянина Микити Рочева. Тут 17 червня 1910 р. було проведено обшук. Поліцейський справник вилучив цілу бібліотеку. У справі зберігся список вилучених книг. Юрій Дойков переписав їхні назви.
Першими у списку фігурували заборонені в Росії видання. Їх дев’ять: “Подпольная Россия” Сергія Степняка-Кравчинського (родом з України), “История революционного движения” А. Туна, “Пересмотр аграрной программы рабочей партии” Н. Ленина, “Как добыть землю трудовому народу” (додаток до “Северной России”), “Женщина и политика”, “Интеллигенция и народ”, “Труд и воля”, “На военной службе”, видання “Колокола”, твори Гі де Мопассана.
Окрім згаданих, у списку значилися книги Бориса Грінченка, Володимира Винниченка, Наталії Кобринської, Михайла Грушевського, Івана Франка, Василя Доманицького, Пантелеймона Куліша, Марії Загірної, Олександра Русова, Софії Русової, Антона Чехова, Льва Толстого. Двадцять третім у списку стоїть Шевченків “Кобзар”. Із 58 видань, зазначених у списку, понад сорок українських.
Відомі назви і конкретних творів українських письменників, а саме: “Виговщина” Пантелеймона Куліша, “Великий Молох” Володимира Винниченка, “Без праці” Івана Франка, “Про старі часи на Україні” Михайла Грушевського, “Серед темної ночі”, “Про Євгена Гребінку”, “Якої нам треба школи” Бориса Грінченка, його драми і комедії у двох томах; “Як люди живуть у Норвегії”, “Серед виноградарів південної Франції” та “Пригоди на хуторі” Олександра Русова, “Добра порада” Марії Загірної, “Чортяча спокуса” Івана Нечуя-Левицького. Цікавили засланця й видання Олександра Мицюка про переселення українців на Амур, в Уссурійський край, киргизький степ та до Західного Сибіру.
Читав Терпило й газету “Земля и воля” (№18, за серпень 1909 р.). У його бібліотеці були й Український декламатор “Розвага”, Український календар за 1907 рік, збірник “Народное дело”, літературно-науковий місячник “Нова Громада”, “Организация общественных учреждений в будущем обществе”, “История французской революции”, “Живий телеграф” Болеслава Пруса та інші.
А ще Данило Терпило хотів передплатити газету “Киевские вести”, напевно, щоб знати, що робиться на Батьківщині.
Останнім, 59, пунктом у списку вилучених книг поліцейський чиновник зазначив – одинадцять зошитів із революційними піснями і 40 листів.
“Жаль, що справник дав тільки загальну кількість зошитів, не перераховуючи пісень і не передав їх змісту, – пише Андрій Зиль. – Якщо ці зошити будуть знайдені, вони розширять наше уявлення про вподобання Данила Терпила не тільки в книгах, а й у піснях. Адже це те духовне надбання, яке формувало й утверджувало Терпила як стійкого свідомого громадянина, захисника долі народу, самовідданого борця за вільну й незалежну Україну”.
Цікава деталь. Ще перед відправкою на Північ, у Київській міській поліції, на Терпила склали відкритий лист за №12442, зазначивши в ньому, що він селянського походження, привілеїв немає, відправлений без кайданів, але вимагає нагляду як політичний арештант; прикмети: вік – 21 рік, зріст – середній, обличчя – чисте, очі – сірі, чуб, брови – русяві, вуса – світлорусяві, особливі прикмети – на долоні лівої руки – шрам.
Лише наприкінці серпня 1911 р. розпорядженням губернатора Данила Терпила перевели до Архангельська. До губернського міста його відправили пароплавом. Останні дні заслання Терпило провів в Архангельську, а 22 вересня 1911 р. нарешті закінчився строк покарання.
Такі, як Терпило, образ не пробачають. Юний, але далеко вже не “зелений”, трипілець, напевно, тільки і мріяв про помсту своїм – і свого народу! – ворогам.
До Лютневої революції лишалося п’ять із половиною років...

Роман КОВАЛЬ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр БУТРИК – 1000 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ