Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2023 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Професорові Павлові Вакулюку – 80 років!


Познайомилися ми з Павлом Гавриловичем ще під час роботи над збіркою “Героїзм і трагедія Холодного Яру”. Мені порекомендував звернутися до нього лісничий Креселецького лісництва Олександр Найда. Павло Гаврилович охоче відгукнувся на мою пропозицію й написав до нашої книги одну з передмов, а саме: “Історико-географічний опис Холодного Яру”. Написав натхненно, лірично і... документально. Було видно, що він закоханий у ліс. І людей, які оберігали його і для яких він століттями був хатою. Мова не тільки про лісничих, але і про козаків та гайдамаків, які століттями гніздилися в українських лісах.
Про ліс Павло Вакулюк написав чимало – самих лише статтей кілька сотень, а ще і 33 монографії – “Ліс і людина”, “Посади дерево”, “Оповіді про дерева”, “Зелені скарби Фастівщини”, “Лісовідновлення та лісорозведення в Україні” (спільно з Валерієм Самоплавським), “Технологія лісокультурних робіт” та інші.
Свою палку любов до лісу Павло Вакулюк не тільки продемонстрував на сторінках книг, а й уже життя натхненно збільшував лісові масиви нашої Батьківщини. Перелік посад, які він посідав, промовистий – лічничий, інженер лісового господарства, головний лісничий, директор лісгоспу, начальник управління лісорозведення Міністерства лісового господарства, завідувач кафедри нової техніки, передової технології і комплексного ведення лісового господарства.
Для кого ж відновлював лісові масиви Павло Вакулюк? Для нових гайдамаків? Хто зна, може, й така думка була захована глибоко у серці...
Переймався Павло Гаврилович і трагічною долею працівників лісового господарства, яких особливо ретельно винищували під час Великих московських репресій. Цю болючу тему він осмислив у книгах “Лисенківщина”, “Реабілітовані історією”, “Нариси з історії лісів України”, “Історія українців”, “Важке прозріння”.
А ще Павло Вакулюк – палкий ентузіаст перетворення екскурсій на процес національного виховання. Ще в часи СССР він проводив екскурсії лісівникам на Аскольдову могилу, розповідав про трагедію крутянців, метаморфози Павла Тичини... А біля пам’ятника катам нашого народу у Трипіллі розповідав про отамана Зеленого і нашу правду. Звичайно, мав через це проблеми з КҐБ... Випустив Павло Вакулюк і “Путівник по історичних об’єктах Києва” та дуже цінну брошуру “Боярська вузькоколійка як дзеркало більшовицької пропаганди”, в якій аргументовано і спокійно розвінчав ще один брехливий московський міф – про П. Корчагіна і засліплених корчагінців...
Нещодавно відомий кінорежисер Леонід Мужук зняв документальний фільм із двох частин – “33-й. Материнський спогад” і “33-й. Материнський заповіт”. Головним оповідачем фільму став Павло Вакулюк. 22 листопада картину показав Перший національний. Її, до слова, перекладено на 6 мов і розіслано в 103 країни світу.
Павло Вакулюк прожив велике, наповнене добрими справами, життя. Але чи був він щасливою людиною? “Ні, не був і не міг бути...” – відповідає він у книзі “Верхівня на скрижалях історії”. Не міг бути, бо став свідком страшної трагедії свого народу. Загибель мільйонів (серед них і батька в 1933-му) і продовження жахливої трагедії тих, хто вижив під час Голодомору. Як можна бути щасливим, коли скалічено мільйони доль?! Болить серце і сьогодні, коли бачить духовних калік чи їхніх нащадків, які клянуть не Москву, а Україну, не ката, а жертву...
А прийшов у світ Павло Вакулюк 28 серпня 1928 р. у с. Верхівня Ружинського району Житомирської області в родині Гаврила та Насті Вакулюків. Пом’янемо незлим тихим словом і батьків добродія Павла! Вічна Їм пам’ять, а Павлові Вакулюку, до речі, членові-засновнику Історичного клубу “Холодний Яр”, – слава!

Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” та редакції газети “Незборима нація”
Роман КОВАЛЬ


Допоможіть пізнати історію Визвольної боротьби своїм рідним, які живуть далеко від вас. Передплатіть їм “Незбориму націю”!

 



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 300 грн.
Сергій ЗУБЧЕНКО (Київ) – 300 грн.
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн.
Ілля БОСАКОВСЬКИЙ – 500 грн.
Микола ТЕЛІЖЕНКО (Черкаси) – 600 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн.





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ