Гасло соборності проголосив Микола Міхновський: “Одна, єдина, неподільна, від Карпатів аж до Кавказу, самостійна, вільна, демократична Україна – республіка робочих людей”. До століття Української соборності 22 січня 2019 р. в Переяславі відбулося свято, на якому лунали пісні з Кубані, Лемківщини, Галичини, Півдня України і, звичайно ж, Переяславщини.
Роман Коваль розповів про переяславського отамана Чорного-Куреду та начальника його штабу Петра Петія, члена Холодноярського повстанкому. “За перший рік революції, – згадував Гаврило Куреда, – мені пощастило прочитати багато українських книг. З них я взнав, що я українець... Взнав, хто наші вороги, хто нищив українську літературу, хто змусив Україну називати Малоросією, а нас – малоросами. У мене як українця запалало серце вогнем: я вирішив стати на допомогу своїй національності…”
“Отаман Чорний діяв на обох берегах Дніпра – у Переяславському, Золотоніському, Черкаському та Хорольському повітах, – розповідав Роман Коваль. – У жовтні 1920 р. загін зріс до 500 козаків, які мали 4 кулемети. 500 переяславців були лише в одному загоні! Упевнений, що в залі сидять рідні цих невідомих героїв, – навіть, якщо ви про це не знаєте”.
На пам’ять про отамана Чорного та його славне козацтво цехмайстр Київського кобзарського цеху Микола Товкайло заспівав пісню “Плач козака на руїнах Січі”.
У той вечір пролунали розповіді про вояків Армії УНР, які народилися в Переяславі або здобували освіту в цьому місті, зокрема про сотника Віктора Болобана, юнака Армії УНР Михайла Єльниківа, підхорунжого 3-ї Залізної дивізії Володимира Капустянського, командира збірної сотні 2-го Переяславського кінного полку в 1919 р. Адріяна Марущенка-Богданівського, вояка Армії УНР і Карпатської Січі в 1939 р. Андрія Мойсіяху, коменданта штабу дивізії 6-ї Січової дивізії Петра Самутина з с. Ташані Переяславського повіту. Були продемонстровані їхні світлини.
Роман Коваль розповів і про свого дідуся Сільвестра Барика, який у добу УНР жив у Переяславі. Сільвестр Барик – композитор, диригент, перекладач, викладач німецької, української мови та літератури, співпрацював з головою Переяславської “Просвіти” Глібом Дорошкевичем. Згодом чекісти засудили їх за звинуваченням у створенні підпільної організації задля підготовки кадрів майбутнього повстання з метою “встановити на Україні самостійну державу”.
У той вечір Тарас Силенко пречудово виконав пісні “Тече Кубань аж у лиман”, “Під облачком явір похилений“, “Ой сів пугач на могилу”, “Пісня про отамана Зеленого”, “До повстанців коханого проводжало дівча”, “У саду, де розквітлася груша”, “Любо, братці, любо”, а Валерій Мартишко прочитав свої вірші “Переяславська рада отамана Зеленого” і “Знов оживає Гайдамацький край”. Його пісню “Авдіївський вальс” зал слухав стоячи. Заспівав Валерій Мартишко і свою чудову пісню “Дочекайся мене”.
Роман Коваль запропонував переяславській владі провести в липні 2019 р. музичний фестиваль із нагоди 100-ліття скасування в Переяславі отаманом Зеленим т. зв. статей Переяславської ради. Цю пропозицію публічно підтримав заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко, а у приватній зустрічі – Юрій Клименко, голова Переяслав-Хмельницької РДА, співорганізатор свята соборності.
Наприкінці свого візиту до Переяслава-Хмельницького гості взяли участь у відкритті виставки “Соборність України. Боротьба продовжується”, виступили перед студентами Переяславського Центру професійно-технічної освіти.
Щира подяка за сприяння в організації заходу голові РДА Юрію Клименку, начальнику відділу культури Віталію Біденку, членам Історичного клубу “Холодний Яр” Валерію Мартишку, Оксані Герасим’юк та Любі Легкій!
Світлини відділу організаційної роботи та внутрішньої політики Переяслав-Хмельницької РДА |
