З Юрієм Юзичем завершили роботу над нарисом про вільного козака Фотія Мелешка із м-ка Глодоси Єлисаветградського повіту – для книжки “Скажи батькам, що був чесний”. У нарисі ми розповідаємо про дружбу Ф. Мелешка із січовими стрільцями на Єлисаветградщині у 1918 році. Один з них, чотар Гриць Голинський (до слова, дядько сотенного УПА Мирослава Симчича) дав Фотію для ознайомлення інструкцію Коша УСС до стрільців перед походом за р. Збруч.
З австрійською пунктуальністю Кіш УСС визначив українські пріоритети, якими мали послуговуватись січові стрільці на місцях постою.
Коли я ознайомив з її коротким викладом Валерія Мартишка, він вигукнув: “Та це ж інструкція нашим воякам як поводити себе на Донбасі під час визволення окупованих територій!”
Ось короткий виклад цієї інструкції: з’ясувати “імена, назвища й фах визначніших людей (і чужинців)”, записувати кривди, завдані селянам (при свідках), “при чужих не перечитися між собою і навіть не дебатувати, бо це обнижує повагу”.
“Де в місті є український комісар (начальник цивільної влади), там піддати йому зараз потребу зукраїнізовання городської ради через кооптацію й обсадження важніших місць українцями (також українською службою). Де такого комісара немає, постаратися про його призначення й подати до відома найблизчій владі (евентуально самому призначити його).
В разі непослуху думи, розв’язати її та іменувати нову зі своїх людей”, а також у порозумінні з комісаром визначити з бюджету потрібні видатки на українську школу й місцеву міліцію.
“Командант сторожі мусить бути безумовно українець (…), склад сторожі по можності також”.
По якомусь часі розвідати, хто проводить агітацію проти України. “Будуть се головно бувші царські чиновники й інші чужинці. Їх безумовно вивезти на захід й інтернувати.
Своїх людей щадити, боронити та старатися з’єднувати їх переконуванням.
Чужинцям не грозити наперед, тільки ділом робити неможливою їх бунтівничу акцію. (…)
Давати виклади про українську історію, Шевченка, і різниці між Україною та Москвою, при чому не лаяти нікого (…) Скрізь переводити українські написи (на вивісках і т. д.). Вимінюватися книжками, спроваджувати часописи зі Львова, Києва, гуртувати молодь у “Січі” і давати курси української мови; говорити тільки по українськи до населення, без огляду, чи це жид чи польський дідич”.
Ось так діяли усусуси!
Так треба діяти і новій генерації українського вояцтва!
Січовим стрільцям слава!
Роман КОВАЛЬ
Київ, 13 січня 2019 р.
На світлинах – Гриць Голинський і Фотій Мелешко. |
