Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


На згадку про козака-болбочанівця


Коли командир 2-го Запорозького полку Петро Болбочан призначив вісімнадцятилітнього козака 1-ї сотні 1-го куреня Бориса Давидіва комендантом станції Мелітополь, той здивовано відповів:
– Але ж я не старшина, а козак, і не знаю обов’язків коменданта.
– Любов до України підкаже вам ваші обов’язки, – коротко відповів полковник Болбочан.
Ота “любов до України” підказувала козакові впродовж усього тернистого шляху як потрібно жити, боротись і перемагати... Зі зброєю в руках студент Борис Давидів відстоював незалежність молодої УНР. Коли ж зброю вороги вибили з рук, взяв у руки перо. І став письменником Борисом Антоненком-Давидовичем. Вирок не забарився: “Розстріл”. Згодом вищу міру замінили на каторгу... 22 роки російських тюрем і таборів “збагатили” його життя. Після “реабілітації” знову взяв у руки перо. Творчий успіх знову призвів до гонінь...
Помер письменник-воїн 9 травня 1984 року. Поховали його на Лісовому цвинтарі в Києві. І от 8 вересня 2008 р. на могилі, коштом рідні (не держави!), було встановлено козацький хрест, який вирубав з рожевого пісковика відомий скульптор Микола Малишко. Освячення провів протоієрей УПЦ Київського патріархату, онук Бориса Антоненка-Давидовича Богдан Тимошенко. І це знаковито...
Під час громадської панахиди згадували батька добрим словом дві його доньки – дві Ярини. Письменник Євген Сверстюк визнав, що Антоненко-Давидович не був для нього, як, напевно, і для Івана Світличного духовний вождем, але він “розкріпачував дух і дарував дерзновення”. Це і притягувало до нього людей.
Письменник Леонід Бойко нарікав, що вже років з десять у пресі майже не згадується ім’я Бориса Антоненка-Давидовича, а його твори виключено зі шкільної програми. Промовляли й Атена Пашко, Володимир Яворівський, Олександр Шугай. На могилу письменника лягло багато квітів. Олесь Шевченко і Мирослав Горбатюк поклали вінок від УНП. Серед присутніх можна було помітити Василя Овсієнка, Євгена Пронюка, Михайлину Коцюбинську, Олексу Ющенка, Євгена Обертаса та Миколу Малишка із дружиною Ніною.
“Я весь у майбутному, в тих гомінких роках, що прийдуть пізно або рано...” – казав Борис Антоненко-Давидович. А ще він заповідав своєму побратимові по зброї Петрові Кузику, щоб той виголосив на його могилі такі слова: “Сьогодні ховаємо не тільки письменника, а й козака 1-ї сотні 1-го куреня Запорозького полку...”
Переконаний, що Борис Антоненко-Давидович заповів би, щоб такі слова не тільки виголошувались, а й карбувались у камені.
На жаль, на хресті немає інформації, що в могилі спочиває козак Армії УНР. Це не докір авторам прекрасного пам’ятника. Це докір усім нам... Обійшовши всі кладовища Києва, навряд чи знайдеш хоч один подібний напис. А не одна ж сотня Лицарів України спочиває під трафаретними написами совєтської і постсовєтської доби!
Пухом земля Тобі, славний сине України!

Петро ШКЛЯР



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ