Так під час доповіді в Кабміні 15 січня 2018 р. обмовився один із доповідачів. Йшлося про спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі в Києві 2019 року… “Колись Вінниця і Полтава були одним містом”, – дотепом зняв напругу прем’єр В. Гройсман, голова оргкомітету з підготовки та проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 рр. та вшанування пам’яті її учасників.
Звітували за минулий рік і планували діяльність на майбутнє. На мій погляд, зробили мало, а запланували ще менше. На 2018-й заплановано лише 7 подій, а саме відзначення 100-річчя проголошення незалежності УНР, 100-річчя бою під Крутами, 100-річчя затвердження Тризуба Державним гербом УНР, 100-річчя звільнення Криму від більшовиків, 100-річчя створення ВМС України, 100-річчя Листопадового зриву та 100-річчя заснування Української академії наук.
Привертає увагу те, що із травня по жовтень не заплановано жодного заходу на виконання Указу Президента України “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років”.
У своєму виступі я проінформував голову оргкомітету В. Гройсмана про звернення Історичного клубу “Холодний Яр” з 24 пунктів і деякі з них озвучив. Я запропонував відзначити концертом кубанської пісні (силами українських виконавців; за участю гостей – перших осіб держави) 100 років Кубанської Народної Республіки (16 лютого); провести вечір пам’яті Євгена Маланюка, сотника Армії УНР, ад’ютанта командувача Дієвої армії УНР, геніального поета (16 лютого, з нагоди 50-х роковин від дня смерті), та відновити зруйноване вандалами погруддя Миколи Міхновського на Байковому цвинтарі.
Крім того, закликав відзначити 100-річчя перемоги Вільного козацтва 7 березня 1918 р. біля ст. Бобринської, тепер ст. Тараса Шевченка (тоді Вільне козацтво розгромило 8-му російську армію), а також 100-ліття перемоги під Полтавою гордієнківців і звільнення м. Полтави запорожцями Петра Болбочана 27 березня 1918 року.
Богдан Червак нагадав, що на Лук’янівському кладовищі поховані студенти, які загинули на ст. Крути (Володимир Шульгин та Володимир Наумович), і що їх обов’язково треба вшанувати на державному рівні. А Олег Слабоспицький слушно зауважив, що у планах оргкомітету не заплановано заходів із вшанування Гетьмана України Павла Скоропадського. Ми теж на це звернули увагу. Тож у листі Історичного клубу “Холодний Яр”, який я після виступу передав у руки В. Гройсману, зокрема, є пропозиція відзначити 100-ліття проголошення Гетьмана України Павла Скоропадського 29 квітня 2018 р., а 3 травня провести вечір пам’яті з нагоди 145-річчя від дня народження Гетьмана України Павла Скоропадського. Також я передав прем’єрові лист Володимира Стецюка з Кривого Рогу, голови оргкомітету із вшанування Головного отамана Холодного Яру Костя Пестушка з нагоди його 120-ліття.
По завершенні роботи оргкомітету у приватній розмові я закликав мера Києва Віталія Кличка побудувати в Києві пам’ятник полковникові Армії УНР Петрові Болбочану, показав йому світлини моделі пам’ятника, яку виконав геніальний скульптор Михайло Горловий, подарував мерові книжку спогадів сотника Бориса Монкевича “Похід Болбочана на Крим”. Віталій Кличко подумав, подивився на обкладинку і чемно запитав: “Ви Борис Монкевич?”
Отак наші керівники знають історію українського народу... Та що робити! Мусимо продовжувати працю. Дякую п. Віталієві, що розпорядився, щоб головний архітектор Києва Олександр Свистунов, який був присутній при нашій розмові, зустрівся зі мною та вивчив питання встановлення пам’ятника Петрові Болбочану в Києві.
Ще у зверненні Історичного клубу “Холодний Яр” до прем’єра є пропозиції провести вечір пам’яті з нагоди 105-ї річниці загибелі українських героїв під час повстання в Лук’янівській в’язниці в м. Києві 9 лютого 1923 р., а саме отаманів Холодного Яру Мефодія Голика-Залізняка, Дениса Гупала, Ларіона Загороднього, Сергія Захарова, Юрія Дробатковського, отамана Київщини Івана Гайового, полковника Костя Здобудь-Волі, сотників Армії УНР з Галичини Миколи Опоки і Михайла Турка (всього 38 осіб). Радили не забути про 100-ліття перепоховання крутянців 19 березня 1918 р. в Києві на Аскольдовій могилі.
Історичний клуб “Холодний Яр” запропонував відсвяткувати 100-ліття нашої перемоги під Ромоданом (21 березня), 100-ліття звільнення Харкова (6 квітня), 100-ліття історичної зустрічі (17 квітня) в м. Олександрівську (нині Запоріжжя) Січових стрільців полк. Василя Вишиваного і Кримської групи полковника Петра Болбочана.
Нагадали ми, що 31 березня виповнюється 145 років із дня народження Миколи Міхновського, ідеолога Самостійної України і творця українського війська, а 10 квітня – 120 років із дня народження патріарха УАПЦ Мстислава (Степана Скрипника), козака кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка (11 червня – 25 років із дня смерті патріарха). Запропонували ми відзначити й такі дати:
100 років заснування Гетьманом Скоропадським першого українського державного університету – Кам’янець-Подільського українського державного університету (1 липня);
70 років із дня смерті Всеволода Петріва, командира легендарного полку кінних гайдамаків ім. Костя Гордієнка, військового міністра уряду УНР, генерала-хорунжого Армії УНР (10 липня);
55 років від дня смерті Олени Степанів-Дашкевич, командира чоти УСС, лицаря Срібної медалі хоробрості й Воєнного хреста, чотаря УГА, науковця, політв’язня російських тюрем і таборів, матері академіка Ярослава Дашкевича (11 липня);
70 років із дня загибелі Василя Вишиваного, полковника Армії УНР, українського поета (18 серпня);
135 років із дня народження українського полководця Петра Болбочана, командувача Запорозького корпусу та Лівобережного фронту Армії УНР, полковника Армії УНР, визволителя Криму (5 жовтня);
70 років із дня смерті вояка, видатного поета і науковця Леоніда Мосендза, хорунжого Наливайківського полку 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР, перекладача, доктора хімічних наук (14 жовтня);
130 років із дня народження Левка Лепкого, співорганізатора Легіону УСС, команданта кінної сотні УСС, автора стрілецьких пісень, автора пам’ятників на могилах січових стрільців (7 грудня);
140 років з дня народження Михайла Омеляновича-Павленка, генерала-полковника Армії УНР, начального командувача УГА, командувача Армії УНР, командарма Першого зимового походу, лицаря ордена Залізного хреста (8 грудня).
Як жаль, що Інститут національної пам’яті не дав цих пропозицій! Як жаль, що досі не заплановано вшанувати цих видатних українців на державному рівні, – хоч і є Указ Президента України “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років”. Вшанування, як то кажуть у Верховній Раді, планують відбути за скороченою процедурою…
Нагадую, що оргкомітет з підготовки та проведення заходів з відзначення подій Української революції 1917 – 1921 рр. на весь 2018 р. запланував лише 7 подій. ..
Минуло кілька днів. На День Соборності листоноша Лариса принесла мені урядовий рекомендований лист із Кабміну. У листі заступник начальника управління секретаріату Кабінету міністрів Вадим Городецький повідомив мене, що звернення Історичного клубу “Холодний Яр” до прем’єр-міністра з пропозицією включити у програму вшанування на 2018 р. низку важливих подій – з позитивною резолюцією прем’єра – розіслано Міністерству культури, Міністерству закордонних справ, Українському інституту національної пам’яті, Держкомтелерадіо, Національній академії наук України, відповідним обласним державним адміністраціям (далі цитую) “для спільного розгляду та інформування Вас і Кабінету Міністрів України про результати”.
Того ж дня Богдан Червак, 1-й заступник Держтелерадіо, зателефонував мені й підтвердив, що такий лист Держтелерадіо справді отримало.
Дай Боже, щоб наші добрі ініціативи були цього року втіленні у життя.
Наприкінці року прозвітую, що з цього зроблено.
Роман КОВАЛЬ |
