Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Свято пісні в Корсуні


Свято  пісні в Корсуні

19 серпня 2017 р. в м. Корсуні-Шевченківському в затишному сосновому лісі Соснівка на березі Росі відбувся фестиваль козацько-стрілецької лірики “Тихо над річкою”. Уже традиційно концерт почався з чарівних звуків тулумбаса. Лиш стихли вони, як гурт “Манжари” завів стрілецьку пісню “Ой у лузі червона калина”. Її підхопили народні гурти “Червона Калина”, “Берегиня”, “Явори” та кілька сотень учасників фестивалю. Таки не тихо, а могутньо попливла над річкою Россю пісня Українських січових стрільців.
Вітаючи учасників, засновник фестивалю “Тихо над річкою” Роман Боровик подякував за фінансову допомогу членам Історичного клубу “Холодний Яр” Романові Ковалю та Ігореві Гаврищишину, а також керівникові фірми “АгроРось” Петрові Євичу і колективові Корсунської швейної фабрики. Привітав зі святом української пісні й панотець УПЦ КП Ростислав.
Які пісні пливли в той день над Россю?
Чоловічий гурт “Манжари” з Корсуня виконав пісню “Срібна Рось”, народний самодіяльний фольклорний гурт “Червона калина” із с. Нетеребки – “А за селом” і “Буркуни”, чоловічий вокальний ансамбль “Явори” із с. Квітки – “Козацьку похідну”, “Козачку”, “Ти лети, мій коню”, а жіночий ансамбль “Берегиня” (с. Квітки) – “Українські козаки” і “Козак молодий”.
Фольклорно-етнографічний родинний ансамбль “Буття” у складі Олега Бута, Оксани Бут, Василя Лютого та Василя Бута проспівав пісні “Ой на горі на Маківці”, “В Україні радість стала”, “Ой горе тій чайці” (ймовірний автор – Іван Мазепа), “Козацька”, а також старовинну козацьку пісню з Гетьманщини “Да забєлєлі снєжкі” й пісню УПА “Ой там у лісі, в темнім бору”.
Поет і композитор Валерій Мартишко проспівав власні пісні “Заплітала в косу”, “Дочекайся мене”, “Їдуть наші на Донбас” і “Чорні запорожці”. Цього дня в п. Валерія був день народження. Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” його привітав цінним подарунком Ігор Гаврищишин.
З почуттям виступили чудові корсунські діти. Восьмилітній Ілля Коцюбенко прочитав вірш “Козачата”, чотирнадцятилітній Михайло Нагаєць – вірш “Україні” (сл. Василя Бур’яна), Аліна Гончаренко – вірш “Чорному козакові Романові Боровику” (сл. Анни Савранської):

І звідси, де незламного Тараса
Живі стежини в скелях котрий вік,
Звучить потужний голос тулумбаса –
То Корсунь прославляє Боровик.

Чудово виконала дві пісні Рімма Хромцова – “В чистім полі” (сл. і муз. Сергія Доценка) і народну “Ой верше мій, верше”. Співав і улюбленець корсунських дівчат Юрій Старчевод, а завдяки бандуристці з Перемишля Наталці Кіх ми почули пісні, які співають українці Польщі.
Дивовижне уміння володіти козацькою шаблею і списом продемонстрував Руслан Богданов із організації “Корсунь-Січ” (отаман Геннадій Єгоров). З великим успіхом виступив улюбленець дітей та їхніх бабусь Сашко Лірник, який розкуто, з гумором прочитав козацькі казки, залучаючи до дійства глядачів.
Корсунців привітав Сергій Коваль, учасник боїв за Дебальцеве, сільський голова с. Товмача Шполянського р-ну – батьківщини отамана Холодного Яру Івана Лютого-Лютенка та отамана Чорного Ворона (Чорноусова). А отаман “Товмацького куреня” Дмитро Вовк майстерно проспівав “Стрілецький романс”.
Охорону заходу здійснювали козаки “Корсунь-Січі”. Вони ж провели майстер-класи з володіння шаблею і списом та показові бої, а старшим людям забезпечили можливість виміряти артеріальний тиск. Діти ж радісно підставляли свої личка для патріотичних Body Art.
Благодійну акцію на підтримку вояків АТО здійснила волонтерська група Корсунщини: учасники фестивалю плели маскувальні сітки та збирали кошти для воїнів АТО. А представник Історичного товариства “Чорні запорожці” Василь Ільчишин провів екскурсію виставкою “Народна війна”.
Роман Коваль розповів про трагедію на ст. Сотники, яка сталася 1926 року. Тоді просто на пероні енкаведист убив лікаря Армії УНР Дмитра Олтаржевського (про це писала “Незборима нація” в серпневому числі). На концерті був присутній рідний племінник лікаря Дмитра Олтаржевського, мешканець Корсуня Олександр Двірний, 1935 р. н. Люди щиро привітали його.
Перед виступом солістів гурту “Рутенія” Роман Коваль представив нову книжку Історичного клубу “Холодний Яр” – другий том енциклопедії Визвольної боротьби “Подєбрадський полк Армії УНР”.
“Книжку я створив разом з Віктором Моренцем і Юрієм Юзичем, – сказав Роман Коваль, – В ній ви зможете прочитати біографії славних ваших земляків, несправедливо вами забутих. Ось лише кілька імен з цієї книжки: підполковник 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР Сергій Красовський із Золотоноші, хорунжий Сірої дивізії Іван Лютенко із Черкас, підполковник 3-ї Залізної дивізії Олекса Макушенко з м. Лисянки, підполковник Армії УНР Матвій Мельник із с. Яблунівки Черкаської області, хорунжий кінноти Армії УНР Методій Метельський із с. Громи Уманського району, хорунжий Армії УНР Володимир Мірошниченко із Черкас, поручник Армії УНР Левко Муравський із с. Дзензелівки Маньківського району, сотник Армії УНР Гаврило Мяловський, козак Армії УНР Яків Панченко із с. Прохорівки Канівського району, делегат трьох військових з’їздів у Києві в 1917 р. Федір Мірошниченко із с. Веселого Кута Шполянського району. А наостанок – кілька слів про Андрія Мойсіяху із с. Ліплявого Канівського району – вояка Армії УНР і Карпатської Січі, вчителя, інженера-економіста, диригента і співака. У “Перебізі життя” він зазначав: “Ще малим човном по Дніпру їздив я на могилу батька Тараса… В 1918 р. вчителював у школі в с. Вітовці Переяславського повіту. В селі організував “Просвіту”, був головою її; заклав капелю і почав по святам давати концерти в м. Переяславі і по селам. Мета моя була показати красу рідної пісні, відмилити молодь від брудних фабричних московських пісень і придбати прихильників Неньки України”. Тепер це робимо ми”, – сказав Роман Коваль і представив солістів гурту “Рутенія” Анатолія Сухого та Василя Лютого.
Вони енергетично виконали пісні Анатолія Сухого “А я возьму кріса”, “Десь за Дніпром”, “Чардаш”, “Скоростріл фуфайка”, “Пане полковнику” (сл. Олександра Веремчука), “Марш УНСО” (сл. Костя Єрофєєва), “На горі Кальварії”, “Хто живий – в ряд ставай”.
Наостанок гурт “Буття” запропонував програму “Як і що грали наші діди і бабусі”. Гурт награв такі мелодії: “Надобридень”, “Полька”, гопак “Дурибало” (всі три записані в с. Зеленькові, що неподалік Корсуня), “Полька Андрійчукова з Полісся”, “Полька старосвітська з Полісся”, “Танець падиспанець із Полісся”, “Полька бістра”, українська “Кадриль”. Радісно, що в танок пішло багато молоді!
Організували корсунське свято української пісні й танцю Історичне товариство “Чорні запорожці”, Історичний клуб “Холодний Яр”, Корсунська районна організація ВО “Свобода” та Волонтерська група при Спасо-Преображенському храмі УПЦ КП.
Козакам слава!

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

  

  

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 300 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ