 Утретє мешканці села Богданівки вшанували свого земляка – отамана Холодного Яру Мефодія Фоковича Голика-Залізняка: вперше 1998 року (з ініціативи Історичного клубу “Холодний Яр”), вдруге – у 2008 році, й ось тепер 13 травня 2017 року. Причина вагома – 120 років від дня народження!
За цей час “рівень совковості” влади і громади знизився, атмосфера в актовому залі районного будинку культури не була отруєна як у 1998 році, коли Голик-Залізняк перебував “під конвоєм”. Так висловився про ті вшанування відомий краєзнавець, член Історичного клубу ”Холодний Яр”, на жаль, уже покійний В’ячеслав Шкода. Він звернув увагу на величезні портрети Маркса і Леніна, які начальство не дозволило зняти під час вшанування українського героя (Шкода В. Боротьба традицій лицарства і зради продовжується. – Незборима нація. – 1999. – № 3 (158). – Лютий. – С. 2). Нині ними вже не смердить, а залу прикрашають портрети Тараса Шевченка та Миколи Лисенка. Їх у жовтні 1998 р. встановили члени сільського осередку Народного Руху України. А пам’ятник катові України Бланку-Леніну зусиллями козацтва був демонтований ще до початку офіційної декомунізації.
У 1998 р. районна влада не відгукнулася на запрошення взяти участь в урочистостях. Нині ж виступила заступник голови Знам’янської районної адміністрації Олена Гринчак. Вона наголосила на важливості події для національно-патріотичного виховання громадян, особливо молоді. До речі, вчителі й учні двох сільських сіл взяли активну участь у заході. Долучився до проведення роковин отамана й районний відділ культури. Сподіваємося, не лише для звітної галочки в зв’язку зі 100-літтям Української революції.
Переконливим і патріотичним був виступ сільського голови Анатолія Іващука, на відміну від його совкового виступу в 1998 році. Тоді виступ сільського голови прозвучав дисонансом, а Богданівський фольклорний хор взагалі відмовився виступати на святі. У складі хору було кілька колишніх учительок-комуністок, які тоді й каламутили. Тепер же, після декомунізації хор заспівав…
Сюрпризом став виступ племінника отамана Анатолія Голіка, який у 1998 і 2008 роках знайшов причини не брати участі у відзначенні роковин свого дядька, проігнорувавши наше запрошення. 20 років він ішов “тернистим шляхом” від совка-комуніста-пристосуванця до публічного оголошення себе племінником холодноярського отамана! А от двоюрідна внучка отамана по материній лінії Наталя Буштрук, заступник директора Богданівської ЗОШ №1, ще у 1998 році не приховувала своїх родинних зав’язків, активно допомагала в організації вшанування і заявила, що пишається своїм дідом-отаманом.
На нинішні заходи були запрошені учасники московсько-української війни і вояки військової частини, розташованої на території села. На жаль, керівництво частини з неповажних, на наш погляд, причин (підготовка до зустрічі київського начальства) не забезпечила участь в урочистостях військовослужбовців, але це не вплинуло на загальну оптимістичну атмосферу вшанування отамана Голика-Залізняка.
Музичним подарунком став акустичний виступ лідера рок-гурту “Проти Течії” Дмитра Кольчика (RAMA Вішес). І ще радісні новини – Знам’янська районна організація ВО “Свобода” за фінансової підтримки Знам’янської районної федерації футболу і місцевих спонсорів організувала футбольні змагання на Кубок імені холодноярських отаманів Голика-Залізняка і Кібця-Бондаренка. 9 травня у фіналі команда Богданівки перемогла команду с. Цибулевого. А 30 травня на останньому дзвонику в Цибулівській школі свободівці передали школі виготовлений ними за фінансової підтримки вчителів школи портрет отамана Миколи Кібця-Бондаренка.
Слава Україні! Слава її вірним синам! Олександр ГОЛІНЬКО, голова Знам’янської районної організації ВО “Свобода” 
|
