Щиро вітаючи Наталку Осьмак, дочку голови УГВР, із 75-літтям,
вміщуємо уривок з її біографії
Я народилася в Києві 22 грудня 1941 року. Мама, Людмила Устимівна Богдашевська, походила із с. Кривошиєнець Київської області, батько, Кирило Іванович Осьмак, – уродженець м. Шишаки Миргородського повіту, що на Полтавщині.
В окупованому німцями Києві батько став членом створеної 5 жовтня 1941 р. Української Національної Ради, яку очолив професор Микола Величкiвський. У рамках УНЦ Кирило Осьмак створив кооперативне товариство “Сільський господар”. Він зумів зберегти його й після того, як німці розгромили УНЦ, зберіг усупереч неодноразовим намаганням німецької адміністрації закрити товариство. Завдяки йому Кирило Осьмак, співпрацюючи з українським протинімецьким підпіллям, похідними групами ОУН, міг допомагати підпільникам харчами…
Наприкінці вересня 1943 р. наша родина виїхала на Захід. Ми зупинилися у Львові. Тут батьки познайомилися з багатьма втікачами з Києва, Харкова, Дніпропетровська. У жовтні 1943 р. батько мав зустріч з Андрієм Шептицьким.
Деякий час Кирило Осьмак був працівником Українського Центрального Комітету, а з початку грудня 1943 р. за дорученням оунівського підпілля почав працювати директором Стрийського окружного товариства “Сільський господар”. Його посада давала можливість вільно їздити краєм, відвідувати відділи УПА, старшинські школи, зокрема старшинську школу “Олені”, яка у квітні 1942 р. діяла на горі Яворина на Станіславівщині.
У березні 1944 р. наша родина переїхала до м. Сколе. (“Пригадуєш холодний березень 44 року, коли ми їхали до Сколього?” лист до мами від 2 березня 1957 р.).
Кирило Осьмак став учасником ініціативного комітету зі створення державницького органу, що мав очолити боротьбу українського народу проти окупантів, який згодом було названо Українською Головною Визвольною Радою.
11 – 15 липня 1944 р. на Самбірщині відбувся Великий Збір УГВР.
Територію, на якій проходив Збір, охороняв курінь “Різуна” – Василя Андрусяка. Делегати, що прибували на Збір, проходили, сказавши пароль, через два пропускних пункти. Один з них охороняв сотенний “Нечай” – Михайло Фридер, другий – чотовий “Семків” – Ярослав Шпиталь.
Охоронні боївки УПА та учасники технічного обслуговування приготували всі приміщення будинку лісника для прийому делегатів Збору.
На першому поверсі були організовані спальні, їдальня і кухня. На другому поверсі лісничівки була зала нарад, на стінах якої повісили портрети Тараса Шевченка, Івана Франка та Євгена Коновальця, а проти стола президії на килимі висів вирізьблений з дерева герб-тризуб.
На стриху будинку, в лісі й на галявині біля лісу в наметах розташувалися охоронні боївки.
Великий Збір працював 5 днів, на ньому була створена Українська Головна Визвольна Рада. Кирило Осьмак обраний Президентом УГВР, Роман Шухевич – Головою Генерального секретаріату УГВР, були прийняті Платформа, Устрій, Універсал УГВР і затверджена Присяга вояка УПА.
Президент УГВР Кирило Осьмак-“Горянський” і голова Генерального секретаріату УГВР Роман Шухевич-“Лозовський” від імені УГВР склали присягу перед українським народом…
Продовж. у наступному числі “Незборимої нації”
Наталія ОСЬМАК |
