• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Степан Миколайович Петраш народився 14 січня 1927 р. в с. Залукві Галицького району Івано-Франківської області. 1943-го, навчаючись у гімназії, вступив у Юнацтво ОУН. 1944 року став до лав УПА, у відділ “Чорний ліс”.
“Районний референт СБ “Артем” (Михайло Нагнибіда) зажадав від обласного проводу ОУН направити в його групу двох “студентів”, – згадував Степан Петраш, – мене (“Данилка”) та Івана Лисака-“Шугая”. Ми проводили розвідку та контррозвідку. В нашу групу входила легендарна розвідниця Ольга Чемерис-“Дніпрова”. Бойове хрещення я одержав у бою з мадярами в лютому 1944 року”. Бився Степан і між селами Комарів та Сокіл Галицького району, а наприкінці лютого 1944-го – з відділом гестапо на поромній переправі через р. Лімницю. “В тому бою було знищено 26 гестапівців”, – розповідав він.
 Восени 1944-го Степан узяв участь у боях з відділами НКВД біля с. Тязів і між селами Майдан і Вікторів.
Хлопцеві врізалася в пам’ять зустріч у Чорному лісі з командиром УПА тактичного відділу № 22 полковником Василем Андрусяком-“Різуном”-“Греготом”, курінним УПА Володимиром Чав’яком-“Чорнотою” і крайовим референтом пропаганди Марком Боєславом (Михайлом Дяченком). Тоді, в лютому 1946 р., сотні УПА були оточені військами НКВД. Були люті морози і великі сніги. Зустріч відбулася в хаті господаря на околиці с. Павелче. Вирішувалося питання прориву з оточення. Командири були рішучі та суворі. Під командуванням “Різуна” повстанці пішли на прорив і вирвалися з оточення, а  “Різун” загинув. 
11 березня 1945 р. на конспіративному зв’язку в с. Залукві Степан Петраш через зраду потрапив у засідку. Засуджений військовим трибуналом НКВД на 10 років позбавлення волі (з 22 квітня 1945 р.) та на 5 років позбавлення громадянських прав. Покарання відбував у Воркуті, де 1953 року взяв участь у повстанні.
Звільнений 5 жовтня 1954 року. До України повернувся в 1972-му.
З 2000 р. Степан Петраш очолює Станицю ветеранів ОУН-УПА Калущини. З ініціативи ветерана та під його керівництвом побудовано меморіальний хрест “Різуну” (на місці його загибелі), пам’ятники повстанцям УПА (18 осіб), пам’ятник Ярославові Мельнику-“Роберту”, арку-монумент у секторі захоронення учасників Визвольних змагань міського кладовища Калуша.
Степан Миколайович, попри вік, активно проводить патріотичну роботу серед учнівської молоді. У травні 2016 р. з ініціативи Калуської міської організації ВО “Свобода” сесія міської ради присвоїла йому звання Почесного громадянина м. Калуша.
Дорогий батьку Степане! Прийміть щирі вітання з нагоди ювілею.
Спасибі Вам за життя, присвячене боротьбі за вільну Україну!
Ви йшли в бій без вагань. За це Вам – довічні дяка і шана!
Слава Україні! Козакам слава!

Роман КОВАЛЬ, Ігор СМЕТАНСЬКИЙ