16 травня в Жовтих Водах Дніпропетровської області відбулися врочистості з нагоди 360-ї річниці перемоги Богдана Хмельницького над поляками. На святкуванні дивовижним чином переплелися традиції радянської доби, партійна демагогія, громадянський пафос і бунтівний дух новітнього козацтва.
16 травня 1648 р. в урочищі Княжі Байраки, що поблизу Жовтих Вод, п’ять тисяч запорожців під проводом Богдана Хмельницького здобули блискучу перемогу над шеститисячним польським військом.
Вшанувати річницю славетної перемоги зібралися представники Українського козацтва, багатьох громадських організацій, фольклорні колективи, учні, чиновники, партійні функціонери і представники парламентських фракцій Верховної Ради України. Подейкували, що має прибути і гетьман Українського козацтва Віктор Ющенко. Однак, він був дуже заклопотаний державотворчою працею та не бажав, напевно, псувати стосунків з польськими колегами. Тому захід проігнорували і перші особи області, приславши лише своїх заступників. Так статус загальнодержавного свята було зведено до місцевого рівня.
Прозвучали на святі й нафталінні голоси лівих. Депутат Верховної Ради України від КПУ Сергій Храмов, зокрема, зазначив, що ми не просто відзначаємо день, який знаменує початок визволення України від “польсько-католицького іга”, а й є початком дружніх стосунків із “братнім народом російським”. “Толька вмєстє с друґімі славянскімі народамі, рускімі і бєлорусамі, – лив московську блекоту Храмов, – Украіна может бить вєлікой і свабодной. Потому что только блаґодаря єдінству с русскім і бєларускім народамі нам удалось побєдить фашизм і пастроіть вєлікоє савєтскоє ґасударство”. До чого тут фашизм і “совєтскоє ґасударство” промовець так і не з’ясував...
А соціаліст Станіслав Ніколаєнко нагадав, що гасло “Україна без холопа і пана”, з яким Богдан Хмельницький підняв повстання, актуальне й сьогодні. “Як і після Богдана, – мовив він, – новітні пани знову почали уярмлювати свій народ... Сьогодні 130 найбагатших сімей в Україні володіють двома третинами внутрішнього валового продукту”. Шкода, що невтомний соціаліст забув розповісти як з однопартійцями ревно допомагав олігархам з Партії регіонів прийти до влади в Україні...
Незважаючи на присутність козацьких делегацій із Запоріжжя, Січеслава, Павлограда та Кривого Рогу, до слова їхніх представників не спішили допускати, бо козацтво гучно протестувало, коли заступник голови Дніпропетровської обласної ради Віктор Науменко почав свою промову російською мовою. Козаки Інгульської паланки міста Кривого Рогу відреагували свистом і вигуками “Ганьба!” Коли ж організатори дійства зробили їм зауваження щодо їхньої, буцімто непристойної, поведінки, козаки відповіли цілком слушно: “Державний чиновник має розмовляти державною мовою”. І на знак протесту зняли почесну варту.
На цьому інцидент не вичерпався, бо міський голова Жовтих Вод Василь Голуб взявся повчати козацтво. “Якщо вам щось не подобається на цьому заході, який проходить на території ввіреної мені Жовтоводської міської ради, – сказав він, – можете бути вільними”. Це змусило козаків демонстративно піти геть.
А перед тим міський голова говорив такі правильні слова: “Для нашого міста козацтво завжди було взірцем військової доблесті, мудрості й лицарської відваги, тому і молоде жовтоводське покоління ми виховуємо в дусі козацької педагогіки та незламних козацьких традицій”...
До слова, ні міський голова, ні ведуча й не обмовились, які ж саме козацькі організації взяли участь у святі. Не помітили організатори й українського поета Івана Драча, якого навіть забули назвати серед почесних гостей свята. Очевидно, його участь не передбачалася. Щоправда, міський голова згодом таки надав йому слово.
Іван Драч, вказуючи на величні постаті козацьких ватажків, що застигли у бронзі, сказав: “Дивимося на ці дивовижні скульптурні портрети – Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса і, очевидно, Лавріна Капусти чи Івана Богуна – і чуємо, як ці енергійні і могутні козаки кличуть нас, дають зрозуміти, що без Жовтих Вод Богдана Хмельницького не було б і Богданового Києва, не було б і його козацької держави, а, отже, й нас з вами. Ця трійця демонструє єдність українського народу, якої в нас, на жаль, сьогодні немає. Ми бачимо, як одна гілка влади б’є іншу, бачимо, як бездумно рвуть на шматки українську державу, з таким трудом, з такою кров’ю створену. Дай, Боже, нашому президентові силу і волю Богдана, щоб, коли треба, брав булаву і трощив по тих дурних і непокірливих головах, а також давав силу і владу тим, хто вболіває за долю України. І в цьому є головний урок Жовтих Вод, – щоб тільки була держава Україна”.
Аж наприкінці свята козацької слави отримали слово козаки. Виступили член екіпажу козацької чайки “Спас” Володимир Сабодан та запорозький низовий козак Геннадій Козловський. І від їхніх слів справді повіяло козацьким духом. Геннадій Козловський, сивочолий чоловік з дивовижним голосом і неабиякою поставою. “Шановні земляки! – звернувся він. – За одну ніч і один день наші козаки відродили велику, могутню і прекрасну нашу козацьку державу. Погляньте кожен у своє серце, погляньте у свої душі. Відкрийте свій генетичний код. І ви побачите, що ось вони – наші пращури. Ось Хмельницький, Богун, Наливайко, Кривоніс. Он проходять їхні сотні, полки – я їх бачу і ви їх можете побачити. Це вони відстояли велику державу і передали її нам. Передали свої розбиті кайдани і свою славу. Бережіть цей скарб, свою рідну і прекрасну Україну!”
Незабаром неподалік монумента козацьким ватажкам розпочалися гуляння – з шашликами, пивом та горілкою... “Я був на багатьох подібних заходах, але такого ще не бачив, – розчаровано зітхнув мій знайомий Ігор Степура, оглядаючи натовпи, які скупчилися біля торгових лотків з питвом та їжею. – Ні тобі виставок-продажу народної вишивки, кустарних ремесел і промислів, ні сувенірної продукції з національною та козацькою символікою, ні українських книжок з історичною козацькою тематикою... Все, як у совдепії: пий, гуляй, народ, і не питай, чому заплакані очі. Навіть для дітей нічого путнього не змогли запропонувати – продають якихось дебільних зайчиків та слоненят, ніби в нас цікавих іграшок немає”.
Але гуляти, так гуляти, і ми також стали в довгу чергу, щоб скуштувати шашлик та “пиво нашої Батьківщини”, вигукнувши при цьому наше козацьке “Будьмо!”.
Володимир СТЕЦЮК.
Жовті Води – Кривий Ріг
На світлині автора: виступає Іван ДРАЧ. |
