 У краєзнавчому музеї “Берегиня” с. Стайки Кагарлицького району Київської області відбулася зустріч з письменником Романом Ковалем і кобзарем Василем Литвином. Розпочався вечір з пісні “Мені однаково” на слова Тараса Шевченка у виконанні Купави Козинської, викладача Стрітівської школи кобзарського мистецтва.
“Пісня була загадкою для мене і лишається загадкою. Коли людина співає, вона спілкується з Богом”, – признався її батько кобзар Василь Литвин і виконав пісню “Я єсть народ” на слова Павла Тичини.
“Отаман Зелений – це наша рідня, – продовжив кобзар, – це клад, це Божа людина. Це образ нашої честі, нашої слави, оборонець волі української землі. Ця золота людина чиста перед Богом”.
Роман Коваль розповів про події, які відбулися у Стайках 1919 року, зокрема про цимбаліста Петра Середу зі Стайок – помічника композитора Миколи Лисенка, про отамана Зеленого, прочитав уривок зі спогаду старшого десятника УГА Василя Ілащука, якого зеленівці врятували з денікінського полону і 11 жовтня 1919 р., привели у Стайки разом з товаришами – вояками УГА. Василь Ілащук із теплотою згадував стайчан і особливо родину Петра Середи.
“Стайки – велике село, розположене на кручах правого берега Дніпра, – писав В. Ілащук. – Селяни національно свідомі, щирої української вдачі (…) У садку ми знову говорили на теми Української державности, бо цим питанням оба національно свідомі юнаки живо цікавилися. Старший, Микола, вмів співати “Не пора” [на слова Івана Франка], “Ми гайдамаки” [на слова Осипа Маковея з Галичини] та інші національні пісні. Звідкіля і від кого він навчився цих пісень, ми не розпитували. Ми почувалися щасливими, що ці пісні ми могли слухати тут, серед дніпрових круч”.
Антоніна Литвин розповіла про повстанця-зеленівця Василя Купрієнка з Гребенів, а Наталя Музиря прочитала свій вірш про отамана Зеленого.
Промовляли також директор музею Інна Лавріненко, редактор газети “Обухівські вісті” Олена Артюшенко, вояк “Карпатської Січі”, захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов, краєзнавці Анатолій Висота і Дмитро Свідін, двоюрідний онук поета Андрія Малишка Сергій Сак, нащадки обухівських господарів Дмитра й Остапа Чирикал (“розкуркулених”, а потім розстріляних більшовиками) Надія і Наталя Науменки, правнук Петра Середи Олександр Кокота. Участь у святі національного духу взяли також Мирослава Тихонова – координатор обласних представництв “Руху захисту української мови” та учителі стайчанської школи.
“Присутні зі словами вдячності зверталися до письменника, адже завдяки його дослідженням змогли дізнатися правду про участь своїх предків у Визвольній війні проти більшовицької навали”, – написав керівник Київської ОО “Рух захисту української мови” Олександр Лінський.
“Я відчуваю душевний розквіт”, – підсумувала враження від вечора Ліда Захарова, онучка Петра Середи, творця й оборонця української культури.
Мирослава АНТОНЕНКО
На світлині автора – захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов і кобзар Василь Литвин. Село Стайки, 23 липня 2016 р.
|
