Я завжди цікавилася історією своєї країни, рідного села. Особливе значення для мене має вивчення спротиву російсько-більшовицькій навалі в 1920-х, а також Голодомору та репресій у 30-х роках. Знайомлячись з історичними матеріалами за цей період, переймалася одним дивним, як на мене, питанням: чому репресії 1937 року не торкнулися мого рідного села Княжичі? Питала маму, яка народилася в 1927 році, пережила Голодомор, Другу світову війну, голод 1946 – 1947 років, чи були репресовані у нашому селі, вона відповідала: не було. Скрізь було, а у нас ні?! Чому?
У 2012 р. як депутат Княжицької сільської ради я брала участь у створенні історично-краєзнавчої книги про села Княжичі й Жорнівку. Історичний період 1920 – 1930 рр. – ніби випадав з історії наших сіл. І це при тому, що ми мали у своєму розпорядженні власноручно написані спогади одного з перших голів місцевого колгоспу.
І от лише в лютому 2016 р. – майже через 90 років після подій! – нам стали відкриватися невідомі сторінки історії наших сіл. Це стало можливим завдяки Історичному клубу “Холодний Яр”, а саме Романові Ковалю й Владиславові Карпенку.
9 лютого 2016 р. окремі депутати Княжицької сільської ради та активісти місцевої громади взяли участь у вечорі пам’яті у Київському міському будинку вчителя до річниці повстання в Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 року. В той вечір вшановували пам’ять героїв Холодного Яру, отаманів Київщини, січових стрільців та кубанців, які склали свої голови в нерівному бою. Роман Коваль розповів про народну війну проти московської комуни на початку 1920-х років. Приголомшив нас повідомленням про активну участь наших односельців у боротьбі. Ми дізналися, що під час повстання у Лук’янівській в’язниці загинув не тільки отаман Гайовий, а і його вірний козак – 19-літній Григорій Олійник, уродженець нашого села. У Княжичах народилися також сотник Армії УНР Пилип Драник-Косар – голова повстанкому Київського повіту (на початку 1920-х рр.), його побратими Трохим Андраш, Платон і Петро Олійники – організатори протибільшовицької боротьби в 1920-х роках.
Сказати, що ми були вражені, це нічого не сказати. Нас охопили подвійні почуття: гордість за героїв-земляків, які поклали свої голови заради Української держави, і сором за нас, нинішніх, які не знають історію своєї батьківщини та її героїв.
Тому й вирішили взятися гуртом за відновлення історичної справедливості. Розпочали інформувати односельчан, особливо молодь, а також пропагувати ідею увічнення пам’яті земляків у назвах вулиць наших сіл.
Найбільше вразила історія життєвого подвигу нашого односельчанина Пилипа Васильовича Драника-Косаря (отамана Косаря), який продовжував боротьбу до 26 грудня 1929 року. Небайдужі члени громади та частина депутатів сільської ради взялися розпитували ще живих родичів та мешканців села, котрі по крихтах відкривали для нас рідну історію через завісу часу та страху, в якому перебували вони десятки років, бо всі, хто в часи радянської влади був причетний до родини Отамана Косаря, чи згадував про нього, піддавалися репресіям. Пилип Васильович Драник-Косар (отаман Косар) був значимою постаттю Визвольної боротьби на Київщині.
У нас було надто мало часу аби в достатній мірі розкрити подробиці життя отамана Косаря, та ще менше часу для ознайомлення громади, аби люди усвідомили, яка їм випала честь жити на землі, котра народила борців за волю нашої держави. Але ми працюємо. На сьогодні Центральний державний історичний архів України відгукнувся на прохання Княжицької сільської ради допомогти в пошуках записів чи історичних свідчень про юні роки, здобуття освіти і громадської діяльності Пилипа Васильовича Драника-Косаря.
Також власними силами й коштом наших жителів був розроблений і надрукований просвітницький буклет з короткими біографічними відомостями про останнього отамана Київщини Пилипа Васильовича Драника-Косаря та Героя України, козака Небесної Сотні Віталія Валерійовича Васільцова. Роздрукували і поширили в публічних місцях Княжичів й Жорнівки інформаційні матеріали про участь наших земляків у Визвольному русі, які нам надав Історичний клуб “Холодний Яр”.
17 лютого Історичний клуб “Холодний Яр” звернувся до сесії Княжицької сільської ради з пропозицією увічнити в назвах вулиць, провулків сіл Княжичі та Жорнівка борців за Українську державу, уродженців Княжичів і Жорнівки – отамана Косаря, козака Армії УНР Трохима Андраша, який був “душею організації”; Григорія Олійника (“найвідданіший козак Гайового”) і керівника повстанкому Княжичів Платона Олійника.
Сесія Княжицької сільської ради відбулася 19 лютого 2016 року. Минула вона в гострих дебатах і дискусіях. Депутати так і не дійшли згоди щодо нових назв. Пропозиція назвати головні вулиці Княжичів та Жорнівки іменами наших земляків не набрала необхідної кількості голосів. Позначилася, скажемо так, низька поінформованість сільських депутатів…
Усю надію покладали на остаточне рішення Київської обласної державної адміністрації. Ми направили туди листа від Громадської ради, звернулися до робочої групи, туди ж телефонував і Роман Коваль. Але, на превеликий жаль, нас не дослухалися і розпорядженням голови ОДА центральна вулиця Княжичів дістала назву Воздвиженська. У телефонній розмові представник ОДА мені пояснила: на цій вулиці розташована Хрестовоздвиженська церква, тому і... Однак уже більше року, після побудови нового храму у Жорнівці, старе приміщення церкви у Княжичах використовується лише як каплиця, де проводиться заупокійна служба за померлими.
Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 20 травня 2016 №196 іменем отамана Косаря у Княжичах назвали колишній провулок Жовтневий, який тепер став вулицею. Ця вулиця давня, впорядкована, заасфальтована, бере свій початок від старого приміщення Хрестовоздвиженської церкви, яка стоїть на землі отаманової сестри Катерини Войтенко.
На вулиці отамана Косаря розташована Княжицька ЗОШ І – ІІ ступенів.
Наші наступні завдання – присвоїти школі ім`я Пилипа Васильовича Драника-Косаря, відкрити на приміщенні школи пам`ятну дошку отаманові Косарю та вшанувати всіх інших наших земляків – борців за волю України.
1 вересня 2016 р. хочемо провести у школі урок патріотизму та розповісти дітям, яких великих людей вони є земляки.
Слава Україні! Княжицьким і Жорнівським козакам слава!
Людмила ГРЕБЕНЮК
с. Княжичі Києво-Святошинського р-ну |
