 У Перемишлі та Празі Роман Коваль і Віктор Моренець представили свої нові книжки. Дослідники мали можливість попрацювати у державних і приватних чеських архівах. Завдяки їм в Україну повернулися сотні відбитків документів і фотографій діячів Визвольного руху, а також архів богданівця Валентина Сім’янціва та його сина Радомира. Зустріч з українцями Перемишля відбулася 5 червня в Народному домі (організатор – Історичне товариство “Чорні запорожці”). Провадив вечір Олександр Стець. Почесними гостями були вояк УПА Василь Ласичка, директор Народного дому Михайло Пульковський, голова Перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі Марія Туцька та історик Олександр Колянчук, автор багатьох книжок про долі українських вояків у Польщі. Дівчата з колективу “Крайка” співали народні пісні “Штирнастий рочок” і “Виряджала мати сина”, а бандуристка Наталія Кіх – “Було колись в Україні (сл. Тараса Шевченка) та “Йде січове військо”. Того ж дня гості разом з Олександром Стецем вклонилися українським могилам у Пикуличах та на міському цвинтарі Перемишля.
Наступні презентації книжок відбулися у Празі – 7 червня у Слов’янській бібліотеці й 11 червня в Українському народному домі. Першу організували директор Слов’янської бібліотеки Лукаш Бабка й україніст Ріта Кіндлерова, другу – Михайло Топоров.
На лекцію у Слов’янську бібліотеку прийшли науковці, бібліотекарі, представники Посольства України в Чехії, нащадки вояків Армії УНР, зокрема Павло Мурашко – син полковника Армії УНР Василя Мурашка, випускника Української господарської академії, героя книжки “Подєбрадський полк” Армії УНР”. Виступаючи, Павло Мурашко сповістив невідомі деталі біографії свого батька і пообіцяв надати декілька його світлин і листів. Промовляла й мистецтвознавець Оксана Пеленська, яка високо оцінила видання. Вела зустріч Ріта Кіндлерова.
Наступного дня Марія Прокоп’юк провела п’ятигодинну екскурсію старою Прагою. Слід зауважити, що Слов’янська бібліотека надала можливість гостям з Києва 6 діб безкоштовного проживання в готельчику на території Климентінума, в самому центрі старої Праги. Вікна номера виходили на вул. Карлову – головну туристичну вулицю, якою тисячі людей з усього світу йшли на Карлів міст. Атмосфера на тій вулиці – незабутня. Міжнародне свято життя і радості триває тут щодня до 5-ї ранку…
11 червня Роман Коваль та Віктор Моренець представили своє дослідження в Українському народному домі Праги. На зустріч прийшов і Ярослав Остапчук, племінник підполковника Армії УНР Івана Калиновича, героя презентованого видання. Він розповів цікаві деталі біографії свого дядька. Нагадаємо, що в 1-му томі енциклопедії “Подєбрадський полк” Армії УНР” вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст.
12 червня разом з Олегом Зайнулліним гості вклонилися українським могилам на Ольшанському кладовищі Праги.
Між презентаціями Роман Коваль і Віктор Моренець працювали в Слов’янській бібліотеці, архівах Полабського музею в Подєбрадах і Празькому обласному архіві в м. Лиса-над-Лабем, де змогли сфотографувати та відсканувати сотні унікальних світлин викладачів і студентів Української господарської академії в Подєбрадах, зокрема невідомі світлини Михайла й Олени Теліг, прем’єрів Ісака Мазепи та Бориса Мартоса, члена Центральної Ради Василя Шкляра, економіста Миколи Добриловського, полковника медичної служби Армії УНР Юрія Добриловського, міністра праці уряду УНР Осипа Безпалка, поручника Армії УНР Корнія Ніщеменка, а також фотографії похорону Івана Шовгеніва, Олександра Олеся і Микити Шаповала, жалобну ходу в Подєбрадах 27 травня 1926 р. на знак протесту проти вбивства Симона Петлюри. Доповнили фототеку Історичного клубу “Холодний Яр” документи з особових справ “найбільшого українця Кубані” Кузьми Безкровного, поета Леоніда Мосендза, професора Івана Фещенка-Чопівського, останнього кубанського прем’єра Василя Іваниса, богданівця Івана Островершенка, вільного козака з Донбасу Миколи Малашка та інших.
Серед знахідок – невідома п’єса Олекси Карманюка про лікаря Синього полку 3-ї Залізної дивізії Світлану Харченко. Повна її назва: “Світлана Харченко. Драма на 3 дії з Української визвольної боротьби 1918 – 1919 рр.). Видрукувана вона типографським способом у таборі Щипйорно на початку 1920-х років. Олекса Карманюк – псевдонім сотника Армії УНР Антонія Коршнівського. На 1-й сторінці – його дарчий підпис: “Коханому приятелеві та компаньйонові на еміграції Володимирові Шевченкові дарую на спомин цю маленьку працю мою. Автор. 24.07.23., Каліш”. Також ми сфотографували трагедію на 5 дій Олекси Карманюка “Максим Свеней. З ірландської визвольної боротьби”, кілька книжечок про українську Кубань, листівки, оголошення, документи, рідкісні газети і журнали 1920-х років тощо.
Була й ложка дьогтю. Виставку в Подєбрадському замку, яку з ініціативи Історичного клубу “Холодний Яр” 31 березня урочисто відкрив посол України в Чехії Борис Зайчук, фактично згорнуто, перетворено на закамарок…
Щиро дякуємо організаторам та тим, хто сприяв, – українцям Олександрові Стецю, Михайлові Топорову, Олегові Зайнулліну, добрим чехам Ріті Кіндлеровій із Праги, проф. Гелені Ліпавській з Полабського музею, Зузанні та Іржі з Подєбрад, директорові Празького обласного архіву в м. Лиса-над-Лабем Михайлові Резнічеку та працівниці архіву Еві! Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр” 
На світлинах
Роман Коваль і Віктор Моренець. Завершення роботи в Празькому обласному архіві. 10 червня 2016 р., м. Лиса-над-Лабем.
Зліва направо – Віктор Моренець, Олег Зайнуллін і Роман Коваль. Прага, Ольшанське кладовище, 11 червня 2016 р. |
